Наказом Міністерства промислової політики звільнено генерального директора ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара» Валерія Агафонова. Як уже повідомляв «Голос України», хмари над Валерієм Олексійовичем збиралися давно. Єдине підприємство суднобудівної галузі, перебуваючи в державній власності, державою, вважай, не підтримувалося і фактично не фінансувалося.

Унаслідок цього заборгованість у зарплаті сьогодні зросла до шести мільйонів гривень. На стапелях стоять три недобудовані корпуси для іспанського замовника, котрі добудувати потрібно. Крім цього, на заводі простоює злощасний рефрижератор, через який грецька компанія «Ласкарідіс» розпочала судовий процес, висуваючи вимоги і до підприємства, і до держави Україна, і до банку, що давав гарантію.

За утримання крейсера «Україна» так і не виділено необхідні кошти. А це 800 тисяч гривень. Ні копійки не отримано і з 43 мільйонів гривень, запланованих державним бюджетом на добудування суден з підвищеною будівельною готовністю.

Формально причина звільнення В. Агафонова пов’язана з тим, що на заводі погіршилися фінансово-економічні показники, знизилися обсяги виробництва, зменшилися платежі до бюджету, є заборгованість у заробітній платі. Саме ці недоліки ставлять у провину тепер уже колишньому директорові. Насправді завод просто не одержав бюджетного фінансування. Якби гроші пішли, не було б ні зниження обсягів виробництва, ні заборгованості в заробітній платі. Проте завод сам шукав нові замовлення, які могли б урятувати становище. Підписано контракти на ремонт корабля «Гетьман Сагайдачний», узято роботи в «Лазаревському адміралтействі» (Севастополь), підписано два нові контракти з норвезькими компаніями.

Керівництво підприємства подало до Міністерства промислової політики план виходу з кризової ситуації. Планом передбачається спільна діяльність з інвестором, що погодився вкласти в завод майже п’ятдесят мільйонів доларів на добудову горизонтальних стапелів і погашення заборгованості.

— Напевно, — каже Валерій Агафонов, — була й інша пропозиція, що розглядалася в міністерстві. Швидше за все, міністерство прийняло рішення здійснювати виведення заводу із ситуації, що склалася, за другим варіантом, а не за тим, що пропонувався мною як директором заводу і партнерами, готовими вкласти інвестиції.

— Сьогодні, — продовжує екс-директор, — без інвестицій, без приходу на завод інвестора або без відчутної державної підтримки підприємству з кризи не вийти. «61-й» потребує серйозної модернізації, тому що в такому вигляді, з такими основними фондами, як нині, завод просто не зможе бути конкурентом на світовому ринку.

Цікавий збіг: у день, коли було підписано наказ про звільнення Агафонова, Верховна Рада прийняла рішення не приватизувати Суднобудівний завод імені 61 комунара. Хоча уряд раніше на приватизації наполягав. Колишній директор вважає, що парламент прийняв правильне рішення: «Завод просто не готовий до приватизації. Виставляння його на продаж, тим паче такий поспішний, не вирішивши питання з крейсером «Україна», передачею державних секретів і документів, питання державних зобов’язань перед іноземним замовником «Ласкарідісом», призведе до великої кількості проблем. Я сумніваюся, що знайшовся б покупець на обтяжений усіма цими проблемами завод».

Власник підприємства — держава — вибір зробив. Директора звільнили. Проблеми залишилися. І вирішити їх виключно кадровими переміщеннями навряд чи вдасться.

Миколаїв.