Хоч на свято сухопутних військ «Спустімося на землю»

Цей заклик у парламентських стінах лунав для тих, хто у справі забезпечення працівників силових структур житлом і досі витає в небесах романтики. Урядовці, які на дні уряду звітували про виконання прийнятих Верховною Радою в лютому рекомендацій за наслідками слухань про забезпечення військовослужбовців житлом та іншими соціальними послугами, відверто не заявляли про капітуляцію у цьому питанні. «Розробляємо», «вивчаємо», «прицінюємося», «недоцільно» — переважно такими термінами супроводжував звіт про виконання конкретних парламентських рекомендацій перший заступник міністра економіки Сергій Романюк. Він казав про завершення вивчення питання механізму фінансування будівництва житла за принципом 50 на 50, про підготовку проекту постанови, що затвердить механізм виділення під будівництво земельних ділянок, на яких розташовувалися раніше військові об’єкти, про підготовку постанови про впорядкування єдиних норм грошового забезпечення військовослужбовців, порядок закупівлі житла для людей у погонах на вторинному ринку. Опрацьовується в уряді й механізм виплати грошової компенсації працівникам силових структур за ненадане їм житло, щоправда, тут складність у тому, з якої ціни за квадратний метр житла виходити, а вартість життя така «непостійна у бік збільшення».

Щоправда, цифри черговиків були названі представниками різних відомств з деякими похибками. Утім, «плюс»-«мінус» не зменшують проблеми. В Україні на черзі на отримання житла стоять приблизно 80 тисяч працівників правоохоронних структур, військових, ветеранів правоохоронних органів і Збройних сил, члени їх сімей. Лише одне Міністерство оборони облікувало 64 тисячі тих, хто мріє мати свій дах над головою. Для порівняння цифри, наведені заступником міністра оборони В. Бойком: нинішнього року на фінансування будівництва чи закупівлю житла для людей у погонах було передбачено трохи більш як мільярд гривень, та й того не отримали. А якби й отримали, проблеми кардинально не розв’язали б, бо щороку, за словами представника Міноборони, всім силовикам потрібно в середньому по 4 мільярди, а загалом усі 20 мільярдів. Висновки очевидні.

Голова профільного парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності Володимир Мойсик досить негативно оцінив такий звіт представників виконавчої влади про виконання парламентських рішень і був конкретніший — уряд відповів комітету про недоцільність використання цільових облігацій для розв’язання житлової проблеми військовиків, відмовився створювати окремий держорган — департамент, що опікувався б забезпеченням відомчим житлом і не зробив ще багато дечого. Таку оцінку, загалом, підтримав згодом і ведучий засідання Голова Верховної Ради Олександр Мороз, зауваживши на недостатній підготовці обома міністерствами цього питання. Забігаючи наперед, зауважу, що рішення парламенту було в унісон цим думкам: проект постанови прийняти за основу і доручити профільному парламентському комітету виписати відповідні пункти рішення.

Під час розмови спливла низка інших фактів на цю тему, які можуть вивести з рівноваги найоптимістичніших черговиків у погонах. З’ясовується, що у нас з давніх-давен діє закрита постанова Кабінету Міністрів, яка визначає методику оцінки військового майна, призначеного для продажу, — вона дозволяє скуповувати це майно за безцінь, фактично без порушення законодавства, що успішно й робиться. З другого боку, містечка колишніх військових частин розкрадають, і Міноборони не здатне їх утримувати. Але й передати це багатство, скажімо, в комунальну власність відповідних міст чи селищ не може, бо є рішення нинішнього уряду про тимчасову заборону такої передачі. Цього року від реалізації надлишкового майна планували отримати мільярд гривень (а це і кошти на житло), одначе, як сказав представник Мінекономіки, наторгували лише 7,9 мільйона. Окреме занепокоєння в силовиків, наголосив заступник міністра оборони В. Бойко, викликала пропозиція уряду передати функцію будівництва житла для людей у погонах цивільному Міністерству будівництва й архітектури. Якщо дах над головою не звели свої для своїх, то невже цим перейматимуться «чужі»? Хтось із парламентаріїв запропонував соломонове рішення: недобудовані житлові об’єкти нехай добудовують самі силовики, а рештою житла для них перейматиметься все-таки Мінбуд. Де шукатимуть військовики кошти, здогадатися неважко — в інвесторів. До речі, і тут «дива дивні», на які звернув увагу представник фракції Партії регіонів Ярослав Сухий. Влада штрафує провідні підприємства, які вирішили поділитися власним прибутком задля зведення житла військовим структурам. На що отримав відповідь заступника міністра економіки: мовляв, виконавча влада має однаково підходити до всіх платників податків і, пішовши назустріч таким підприємствам, боїться прецеденту для інших.

Представники різних парламентських фракцій, з огляду на політичні інтереси, намагалися кореспондувати цю гостру соціальну проблему з найсвіжішим рішенням Президента України — вето на схвалений Верховною Радою держбюджет 2007 року.

Голова Верховної Ради Олександр Мороз зауважив, що вартість поправок глави держави приблизно 5,5 мільярда, але є над чим працювати і парламенту, і Президенту. І робота буде, як він сказав, проведена обов’язково.

На початку засідання головуючий оголосив про створення міжпарламентської депутатської групи з виконання порогової програми в галузі боротьби з корупцією.