Вирішальною крапкою тижня, що минає, стало остаточне ухвалення парламентом проекту закону про державний бюджет України на 2007 рік. Інтрига з прийняттям основного фінансового документа держави полягала не в тім, чи затвердить Верховна Рада розроблений урядом Віктора Януковича та доопрацьований у стінах парламенту головний фінансовий план держави, — адже голосів депутатів-коаліціянтів, готових працювати з урядом у спільній упряжці та нести з ним спільну відповідальність, цілком вистачало. Можна було лише гадати, чи стане розгляд державного кошторису у другому читанні останнім етапом, чи потрібне буде ще третє читання і додаткове доопрацювання. Утім, основна інтрига довкола бюджету залишається поза стінами парламенту — чи дасть Президент «зелене світло» ухваленому депутатами документу, чи скористається своїм конституційним правом вето, повернувши держбюджет—2007 до Верховної Ради зі своїми зауваженнями. З боку секретаріату глави держави вже пролунали заяви: В. Ющенко не підпише бюджет, бо не враховано пропозиції глави держави про встановлення вищого показника прожиткового мінімуму на 2007 рік та передбачено нижчі темпи зростання соціальних стандартів.

Водночас і глава парламенту Олександр Мороз, і лідерка парламентської коаліції та фракції «регіоналів» Раїса Богатирьова сподіваються, що Президент не прислухається до порад заветувати бюджет і таки підпише його. «У цьому документі максимально враховано все, що говорив Президент. Іноді навіть на шкоду бюджету», — вважає О. Мороз, наголошуючи, що непідписання держбюджету—2007 може призвести до зриву графіка прийняття місцевих бюджетів. Однак у глави держави є конституційні 15 днів на роздуми.

Про те, що саме у Президента України наразі є «найсильніша політична карта», про яку говорила лідерка парламентської коаліції, свідчать іще й такі факти. По-перше, інтрига з відставленим парламентом і поновленим на посаді судом та президентським указом міністром закордонних справ Борисом Тарасюком. Президент чітко дав знати, кому саме належить вирішувати долю цього міністра.

Тим часом перед двома іншими інститутами влади — урядом і парламентом — постають усе нові виклики. Для Кабміну Віктора Януковича — це передусім шквальне зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Новини з регіонів, де вже запровадили нові ціни, надходять невтішні, — рівень оплати подеколи навіть не досягає десяти відсотків. І хоч би як намагався уряд перекласти тягар відповідальності на плечі попередників, котрі, мовляв, не змогли втримати стрибок цін на енергоносії, люди асоціюють платіжки з астрономічними сумами у власних поштових скриньках передусім із чинною виконавчою владою. Що неминуче негативно позначається на рівні довіри та рейтингах. Із Верховною Радою ще складніше. Зовні немов усе спокійно. Прийняли бюджет, поступово наближається до фіналу й СОТівська законотворча епопея. Однак парламентськими кулуарами та інтернет-сайтами невпинно поширюються розмови про ймовірність дострокових парламентських виборів.