Сьогодні потрапити до кабінету начальника Івано-Франківського управління МВС України в області полковника міліції Василя КузнЄцова, на відміну від керівників інших відомств, не становить проблеми.
«Ще не було такого, щоб я не прийняв людину», — каже Василь Станіславович. Журналісти можуть підтвердити його слова. Більше того, обласне управління з початку року регулярно веде прийоми громадян з виїздом у райони, бо тут розуміють, що не кожна людина зі своєю проблемою зможе приїхати до обласного центру. З якими питаннями звертаються люди до міліції? Наша кореспондентка вирішила про це довідатися.За графіком прийом того дня випав на Тлумач — районний центр, розташований за 25 кілометрів від Івано-Франківська. Рівно об 11.30, як і домовлялися, виїжджаємо до Тлумача. Ніякого автомобільного кортежу і сирен, якими так любили повідомляти про себе попередники
В. Кузнєцова. Проїжджаючи мимо патрульної машини, припаркованої біля міліцейського поста, Василь Станіславович, посміхаючись, каже:
«У нас є старі машини, які вже не придатні до їзди. Ми вирішили поставити їх біля постів, щоб своїм виглядом вони хоч так дисциплінували водіїв. Ті починають сигналити один одному, збавляти швидкість — і то вже добре».На межі району нас зустрічає начальник районного відділу міліції Олег Цимбалюк. За ним під’їжджаємо до клубу. Прийом громадян вестимуть тут, пояснюють мені, бо тлумацька міліція порівняно зі своїми колегами з інших районів розташовується чи не в найгіршому приміщенні. Фасад міліцейського закладу давно дав тріщину, і простий ремонт тут нічого не вирішить. Нині це питання обговорюють з місцевою владою, але поки що безуспішно.
У коридорі вже чекають відвідувачі. Сільський голова села Прибилова Григорій Борецький прийшов подякувати правоохоронцям за співпрацю, а заодно замовити слово за
«нещасних дільничних». Один дільничний на кілька сіл — це дуже складно, співчутливо каже голова. Та ще й коли він без власного транспорту. Особливо знадобилася б його присутність біля дискотек, на яких молодь свої суперечки нерідко намагається розв’язати бійками. Ситуацію тримає в рамках голова, але й до нього, каже, сільські хулігани нерідко «сікаються». Хлопці з такими гарячими головами позамітали б три дні вулиці, то, може, навчилися б пристойно поводитися й поважати старших, розмірковує Григорій Степанович. Краще завчасно зупинити їх штрафом чи адмінроботами, ніж допустити, щоб безкарність призвела до криміналу.Василь Станіславович проблему знає. У Тлумацькому районі штат дільничних наразі укомплектований лише наполовину, хоч до кінця місяця ситуацію мають змінити. А машини отримає насамперед патрульна служба. Однак відсутність власного транспорту не виправдовує бездіяльність дільничного.
«Він має бути в селі не рідше одного разу на три дні. Поспілкуватися з сільським головою, священиком, обійти село, побувати в неблагополучних сім’ях». Немає власного транспорту — є громадський. Адже згідно із законом правоохоронці мають право на безплатний проїзд. І хоч держава «забула» закласти на це гроші в бюджет, перевізники міліціонерам не відмовляють. Стосовно адмінпокарань, то у Тлумачі знову-таки немає свого ізолятора, і порушників доводиться відвозити до Івано-Франківська. Тож замітати місцеві вулиці їм поки що не випадає. А ось графіки патрулювання, звичайно, треба складати так, щоб міліціонери перебували поблизу дискотек і забезпечували охорону громадського порядку.Наступні ходаки — делегація від церковної громади села Кутище. Поважні газди хочуть знати, чому досі їм не повернули вкрадені з церкви гроші та речі. Адже сталося це ще в січні. Злочин розкрито. Минуло більш як півроку, а зловмисники і досі на свободі.
«Якби мій син був винен, він сидів би», — каже людям батько одного з підозрюваних. Громада зверталася по пояснення до слідчого. Він просить почекати, нікуди не звертатися... Громада не знає, що й думати, люди нарікають на міліцію.Василь Кузнєцов пояснює, що відшкодування збитків — прерогатива суду, до якого громаді треба звернутися з цивільним позовом. Стосовно міліції, то вона розкриває злочин і направляє справу до суду. Чому справа і досі не в суді, на що закон відводить два місяці, це питання до слідчого, а він — процесуально незалежна людина. Судячи з пояснень, слідчий таку затримку пояснює зміною показань підозрюваних. Але ж зрозуміло: що довше справа буде тягнутися, то цих змін буде більше. Полковнику прикро: злочин оперативно розкрито, а замість того, щоб люди дякували міліції, в очах громади її авторитет падає.
«До кінця місяця справу треба передати до суду, а заодно й допомогти людям оформити цивільний позов про відшкодування збитків. Якщо відгороджуватимемося від людей, така міліція нікому не потрібна», — каже він слідчому.Прийшов на прийом і отець Богдан з Делеви. Його візит можна назвати візитом ввічливості. У селі між двома релігійними конфесіями давно тліє конфлікт. Церковні громади тривалий час з’ясовують у судах, кому з них має належати сільська церква. Справа дійшла до Києва, звідки повернулася назад до Івано-Франківська. Тим часом богослужіння й одна, й друга конфесії проводять під відкритим небом. Наразі село притихло, всі терпляче чекають судових рішень. Утримувати ситуацію у відносній стабільності допомагає дільничний міліціонер Ярослав Мельничук. Священик прийшов подякувати за це.
«Усі ми хочемо в селі спокою», — каже він.У подружжя Процьків із села Грушки велике горе. У 2004 році в Івано-Франківську на стадіоні
«Рух» загинув їхній син. Батьки не вірять у самогубство, підозрюють, що слідчий «затирає» справу. «Ви маєте право вимагати від слідства вчинити дії, які вважаєте за потрібне, — роз’яснює згорьованим батькам Василь Кузнєцов. — Для цього треба написати відповідні клопотання і попросити, щоб про результати вас повідомили письмово».Отець Павло з Тлумача вдячний міліції за оперативне розкриття злочину — пограбування його сестри. Водночас отця тішить, що в районі склалася
«гарна співпраця між владою, міліцією, церквою та батьками». У свою чергу начальник просить священика, який має великий авторитет серед прихожан, допомагати міліції в боротьбі з наркоманією, роз’яснювати парафіянам, що злом є не лише вживання наркотиків, а й вирощування та продаж маковиння.Біда привела на прийом і працівницю тлумацького клубу Любов Гринюк. У січні побили її сина. Він уже півроку в лікарні, розповідає жінка, а у висновку судово-медичної експертизи записано —
«легке тілесне ушкодження». Мати з цим не погоджується. Знову Василь Станіславович мусить пояснювати: якщо в людини легке тілесне ушкодження, справу порушує суд. Пані Люба повинна взяти в міліції постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і копію висновку судово-медичної експертизи. З цими документами жінка може готувати позовну заяву в суд і просити провести нову незалежну експертизу. Якщо висновок нової експертизи буде інший, розслідування перейде до міліції....Прийом продовжується. Він — ніби лакмусовий папірець, який висвічує людські біди. Після його закінчення всі пропозиції, зауваження, прохання стають темою розмови з оперативним складом районної міліції. Хоча Василь Кузнєцов керує обласною міліцією трохи більш як рік, працівники знають: він обов’язково перевірить, що зроблено після звернень людей. А загалом, склалося враження, що новий керівник обласної міліції на цих прийомах дає своїм підлеглим уроки людяності і професіоналізму. Адже багато проблем було б знято, якби людей уважно вислухали, ввічливо пояснили їхні права, видали потрібні документи, порадили, як діяти в тій чи іншій ситуації. Не так уже це, як бачимо, й складно. Та й авторитет міліції від цього лише зріс би.
Івано-Франківська область.