Бійся «борців з корупцією», або Стара пісня на новий лад

Останнім часом на сторінках газет, в тому числі і в «Голосі України», опубліковані дуже своєрідні повідомлення про те, що у пайовиків споживчої кооперації України з’явилася можливість отримати 20 тисяч гривень. Правила такої «гри» запропонувала всеукраїнська громадська організація «Національний комітет по боротьбі з корупцією». Для отримання грошей в опублікованих зверненнях кожному пайовикові або іншій особі радять звернутися до цієї громадської організації із заявою. Причому, зразок заяви з повним, наперед визначеним змістом додається до згаданих публікацій з пропозицією адресувати її голові комітету В. В. Чорному.

У зв’язку з цим до Укоопспілки, редакції газети «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України» почали телефонувати громадяни України з проханням дати інформацію про те, що це за комітет, кого він представляє, які його повноваження і чого варта ідея «двадцятитисячного виграшу».

Для інформаційного представлення всеукраїнської громадської організації «Національний комітет по боротьбі з корупцією» скористаємося її сайтом. Тут зазначається, що до комітету входять працівники правоохоронних органів, прокуратури, суду, органів державної влади. Колективним членом комітету є спілка громадських організацій «Народна Рада», яка включає в себе зокрема 15 організацій звільнених у запас військовослужбовців, 59 благодійних фондів, 12 дитячих організацій, 6 спортивних, 16 організацій інвалідів, 6 об’єднань козаків, 7 організацій афганців та чорнобильців.

У роз’ясненні Міністерства юстиції України зазначається, що метою діяльності комітету є сприяння правоохоронним органам та органам державної влади у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а також задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів (виділено автором), тобто членів саме цієї громадської організації. Відповідно до статті 8 Закону України «Про об’єднання громадян», на основі якого зареєстровано комітет, не допускається його втручання, як громадської організації, у діяльність інших об’єднань громадян.

Одначе комітет звинувачує всі без винятку кооперативні організації у неправомірному виключенні громадян України з членів споживчих товариств, зловживаннях у питаннях володіння, користування і розпорядження кооперативним майном, безапеляційно твердить про нелегітимність обрання органів управління споживчих товариств і спілок та прийнятих ними рішень.

Такі твердження викликають сумнів в обізнаності з природою та метою діяльності споживчої кооперації, яка полягає не в розподілі майна між пайовиками, а в його об’єднанні для задоволення їхніх потреб у товарах і послугах.

Ігнорується той факт, що зменшення чисельності членів споживчих товариств з 12 млн. у 1991 р. до 890 тис. на початок 2006 р. відбулося, головним чином, у дев’яностих роках через втрату більшістю пайовиків економічного інтересу до свого членства в умовах гіперінфляції, спаду виробництва, зростання заборгованості з виплати заробітної плати та зниження платоспроможності, перш за все сільського населення. У період становлення в Україні ринкових відносин та ліквідації дефіциту товарів перестав діяти спонукальний мотив до членства в споживчій кооперації, який широко використовувався за радянських часів.

Водночас комітету варто було б інформувати громадян країни, що з метою уточнення чисельності членів споживчих товариств за рішеннями вищих органів управління споживчої кооперації України було проведено перереєстрацію пайовиків на 01.01.94 р. та 01.01.2000 р., повідомити, що члени споживчих товариств, які з різних причин не пройшли перереєстрацію, мають можливість у будь-який час поновити своє членство.

У матеріалах, опублікованих комітетом у засобах масової інформації, містяться сумнівні висновки, перевірка яких відволікає значну кількість правоохоронних і податкових органів, працівників органів державної влади, місцевого самоврядування та завдає великої шкоди споживчій кооперації, діяльність якої спрямована на подальше поліпшення обслуговування сільського населення.

Нині система діє злагоджено, понад 90 % кооперативних організацій і підприємств працюють прибутково. У 2005 році до бюджетів різних рівнів ними сплачено понад 550 млн. гривень податків і платежів. Останнім часом переважно в сільській місцевості оновлено й технічно переобладнано понад 3 тис. об’єктів роздрібної торгівлі, в райцентрах та інших великих населених пунктах відкрито 300 сучасних магазинів типу «маркет». Здійснюється відновлення на селі сфери побутових послуг, які сьогодні надають населенню майже 6 тис. кооперативних підприємств. Реалізуються програми розвитку кооперативної переробної промисловості та заготівель сільськогосподарської продукції і сировини.

Тепер про 20 тисяч гривень для кожного, хто подасть заяву до комітету. Дуже це нагадує спроби з використанням елементів рейдерства заволодіти кооперативним майном, ошукати членів споживчих товариств. Наголошую, майнові питання регулюються законодавством України, а не бажанням будь-якої громадської організації. У пункті 1 статті 9 Закону України «Про споживчу кооперацію» чітко визначено, що «власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов’язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств».