Голова Кіровоградської обласної ради Микола Сухомлин — палкий прихильник політичної реформи та тих змін, які вона має внести в розподіл влади на місцях. Напередодні Дня місцевого самоврядування він охоче поділився своїми думками з цього приводу із нашим кореспондентом.

— Миколо Олексійовичу, яке ваше бачення нових конституційних повноважень ради, з огляду на законопроект 3207-1?

— Зміни, які було внесено до Конституції, вже діють, і всі посадові особи в державі мають їх виконувати. Стосовно законопроекту 3207-1, то він буде прийнятий Верховною Радою в першій половині наступного року, про що заявив Олександр Мороз на координаційній нараді у Львові. Проектом закону передбачається ліквідація районних державних адміністрацій і створення виконавчих органів рад. У тому числі — й обласної. Нині на рівні районів і області ми маємо фактично дві гілки влади. Одна — відповідальна перед виборцями, друга — перед тими, хто її призначив. Зрозуміло, що це — джерело систематичних конфліктів. У районах адміністрації є, а в містах, де проживає більшість населення, їх немає. Діють виконкоми рад, і ми бачимо, що стан справ там не гірший, ніж у районах. На 20—40 тисяч сільських мешканців ми маємо дві влади, і це не зовсім нормально. Проектом нового закону планується привести систему влади у відповідність із Європейською хартією місцевого самоврядування. До того, як це робиться у країнах Європи. Адже лише та влада, яка залежить від людей, ефективно працюватиме на цих людей. Сильне самоврядування забезпечить потреби, розвиватиме ініціативу та підприємництво, зміцнить країну. Однак ліквідація структур, що заважають, це — лише перший крок політреформи. За ним мають іти податкова та бюджетна реформи, які дадуть змогу поповнити повноваження органів місцевого самоврядування необхідними ресурсами. Без грошей немає влади. Далі необхідна реформа житлово-комунальної сфери. Для цього потрібно прийняти закон про комунальну власність. Узагалі, я впевнений, що протидія політреформі — це крок не в Європу, а навпаки, назад до тоталітаризму.

— Нині багато говорять про загрозу узурпації влади, зокрема, Кабміном. Чи захищає законопроект 3207-1 органи місцевого самоврядування від зазіхань на їхні повноваження?

— Я вважаю, що, коли Кабінет Міністрів, центральні органи влади делегують повноваження органам місцевого самоврядування, під делеговані повноваження вони зобов’язані передати й фінансові ресурси. Саме за ефективне використання переданих ресурсів вони й можуть питати відповідну виконавчу владу. Але виконавча влада стане більш автономна і буде відповідальна лише перед тим органом, який її створив. Зокрема, перед обласною, районною радою...

— Як я зрозумів, в ідеалі — повна незалежність. А от яким передбачається принцип розподілу бюджетних коштів: за чисельністю громади чи за пріоритетами регіонів?

— Нині бюджет формується за формулою «зверху донизу». Я недарма сказав, що за прийняттям законопроекту 3207-1 треба вносити зміни й до Податкового та Бюджетного кодексів, щоб усе-таки бюджети формувалися знизу догори.

Я не виключаю того, що в держави має бути якийсь стабілізаційний фонд, призначений для вирівнювання різниці соціально-економічного розвитку того чи того регіону. Протягом п’яти—десяти років держава за рахунок резервного фонду має підтримувати економічно слабкі області. Але, знову ж таки, багато чого залежить від органів місцевого самоврядування, від того, наскільки вони зможуть зацікавити інвесторів, підприємців, щоб вони створювали нові робочі місця, впроваджували нові технології тощо.

Кіровоградська область.