Як депутати районної ради сприймають нову систему виборів, чи впливає кожен з них на прийняття рішення ради і які проблеми доводиться розв’язувати — про це розповідає Тамара Шаворська, депутат Барської районної ради Вінницької області.

— На мою думку, час депутатів-одинаків залишився в минулому. Нова система виборів призвела до колективних дій. Навіть якщо в тебе буде золота ідея, без підтримки фракції не вдасться втілити її в життя. Бо дуже різноманітний склад представників ради. Кожна політична сила намагається насамперед відстоювати лінію своєї партії. Тому всі рішення приймаються після довгих дискусій і суперечок.

Серед 50 депутатів найбільша кількість від БЮТ, далі йдуть соціалісти (сім представників, за їх списками, зокрема, і я обрана до ради), шестеро депутатів від Партії промисловців і підприємців, по чотири — від «Нашої України» і Народної партії. Є також представники від «регіонів», комуністів, партії «Собор». Така строкатість, а вона ще виявляється й у фаховому рівні, в тому, чим займаються новообрані депутати (у нас мало господарників, зате є безробітні), дала про себе знати уже на першій сесії, коли обирали голову ради. Тоді наше зібрання розтягнулося на декілька етапів. Сесія тривала з перервами не день і не два. Врешті, керівником ради із восьми претендентів обрали Володимира Криська.

Уже після першого зібрання ми зрозуміли, що пропорційна система виборів, принаймні на рівні району, не виправдала себе. Бо в списку кожної політичної сили, крім достойних кандидатів, були такі, за яких не варто й голосувати. І навпаки, дехто з тих, за кого виборці могли б віддати голоси, не потрапив до числа депутатів. У районі люди добре знають одне одного. Тому для них краще голосувати за конкретну особу. Дехто з кандидатів змушений був мимоволі приставати до однієї з політичних сил. Іншої можливості потрапити в депутати у безпартійних не було.

До речі, під час обговорення важливих питань відчувається, що аж ніяк не всі депутати відверто висловлюють свої думки. Це викликано тим, що ми не захищені законом. Я не веду мову про депутатську недоторканість. Зняли її на рівні місцевих рад — нехай так і буде. Але ж навзамін нічого не запропонували. У наш непростий час депутат повинен мати захист на законодавчому рівні. Бути упевненим, що за свої політичні переконання його принаймні не позбавлять роботи.

Найбільше нас, районних депутатів, згуртовує вирішення соціальних питань. Одне з них — відновлення роботи дитячих садків. У деяких селах, зокрема Кузьминцях, Маньківцях, вони вже працюють знову. Тепер прийняли рішення профінансувати із позабюджетних коштів роботи з відновлення дитсадка в Журавлівці. Там приблизно 40 дітей залишаються вдома.

Ще один, я сказала б, дуже людяний напрям діяльності ради — це газифікація шкіл, амбулаторій, тих самих дитсадків. У цій справі своє слово сказали наші депутати-господарники. Андрій Сухоребрий, який очолює місцевий птахокомбінат, посприяв у фінансуванні робіт з підведення газу до амбулаторії в селі Заможне: ця лікарняна установа обслуговує мешканців ще й кількох сусідніх сіл. А Ілля Лук, керівник ВАТ «Барський машинобудівний завод», допоміг газифікувати приміщення школи сіл Балки та Митки. Спільними зусиллями депутати добилися виділення 250 тисяч гривень з обласного бюджету для проведення робіт з газифікації в селі Ялтушків. Більше половини цієї суми вже отримала сільрада. Депутати з фракції БЮТ доклали чимало зусиль для відкриття амбулаторії сімейного типу в селі Кузьминці. Райрада також віднайшла кошти для придбання десяти котлів опалення для фельдшерсько-акушерських пунктів та трьох — для сільських амбулаторій. Створити людям у селах бодай мінімальні умови для життя — таке завдання поставили депутати нашої райради перед собою. І кожна, навіть найменша, але конкретна справа, знаходить схвальний відгук серед виборців. Бо саме за конкретними справами оцінюють нині депутатів. Словам, хоч би які гарні вони були, люди вже не вірять.

Вінницька область.