Минулого понеділка на урочистих зборах з нагоди Дня місцевого самоврядування Володимира Дригулю, сільського голову села Зеленої, що на Ковельщині, нагородили Почесною грамотою облдержадміністрації. Зроблене цьогоріч місцевою громадою викликає повагу і добру заздрість.

Сільський голова Зеленої Володимир Дригуля людина обов’язкова: ніколи не обіцяє того, чого не зможе виконати. Можливо, саме тому його передвиборна програма була дещо скромніша, ніж у чотирьох інших кандидатів. Однак голосів виборців набрав більше, ніж усі інші, разом узяті.

Чим же взяв виборців Дригуля? Насамперед тим, що вважає проблеми односельців своїми. «Моє гасло одне, — зізнається Володимир Карпович, — служити людям. А народ наш мудрий. Він знає, хто робить діло, а хто лише роздає обіцянки».

Так сталося, що найголовніші пункти своєї виборчої програми сільському голові вдалось виконати вже за одинадцять місяців цього року. Довго, наприклад, вирішувалася проблема з облаштуванням шатрового даху над спортивним залом Зеленської школи. Стара плоска покрівля протікала. Райдержадміністрація, яку очолює Вадим Грищук, допомогла з коштами. Але їх не вистачало. Сільська громада, щоб здешевити роботи, вирішила всі пиломатеріали знайти на місці. На виготовлення крокв і дощок пішли старі тополі. До 1 вересня роботи завершили.

Сім років у Зеленій не працював дитячий садок. Щоб уберегти будинок від руйнації, в ньому розмістили сільську раду, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотеку. Як приміське село Зелена активно розбудовується. Тут багато молодих сімей. Тож виникла необхідність відновити садок, який нещодавно відкрили. Тепер щоранку батьки приводять сюди 26 малюків. Щоб це стало можливим, довелося облаштувати нове приміщення для бібліотеки і сільської ради. Для цього використали стару будівлю пошти. Відремонтували її, обладнали опалення, оббили вагонкою. Нині сільська бібліотека одна з найкращих у районі.

Садочок теж тішить облаштованістю, а територія — порядком. У ньому все нове: меблі, ковдри, білизна, холодильник, електроплита. Щоб так сталось, працювали і мешканці села, і працівники сільради. Залучали навіть безробітних. Окрім 115 тисяч гривень, виділених з районного бюджету, використали ще 30 тисяч з сільського.

Не буває порожнім будинок культури. Сільська рада закупила для нього музичну апаратуру за дев’ять тисяч гривень. Допомогла облаштувати сцену, встановити нові вхідні двері.

Потурбувалася сільська влада і про фельдшерсько-акушерські пункти сіл Зелена і Воля-Ковельська, придбавши для них нову апаратуру. В Зеленій є солярій. В перспективі працюватиме і зубопротезний кабінет. Обидва ФАПи нещодавно пройшли акредитацію на вищу категорію.

Благоустрій сіл теж турбота сільської влади. В Зеленій і Волі-Ковельській немає жодної вулиці, де в негоду не міг би проїхати транспорт. Там, де немає доріг з твердим або щебеневим покриттям, а таких тут залишилося зовсім мало, грунтове полотно своєчасно вирівнюють грейдером. Зимової пори навіть прочищають дорогу до двох хуторів, які розташовані від Зеленої за півтора—два кілометри. Щосуботи селами їздить машина або трактор, які збирають побутові відходи і відвозять на сільське сміттєзвалище.

Звичайно, все це потребує коштів. Щоб громада мала джерела поповнення місцевого бюджету, сільська рада свого часу подбала про відкриття на своїй території кількох промислових підприємств. Так, на місці колишнього звалища у Волі-Ковельській збудовано сучасне підприємство ОлШе, яке спеціалізується на виготовленні металоконструкцій, євровікон і євродверей, кованих виробів. Славиться вишуканими меблями підприємство «Інтер’єр-люкс». Воно ж виготовляє смачну газовану воду, ремонтує автомобілі. Свій внесок у поповнення сільської скарбнички робить сільськогосподарське товариство «Турія», яке очолює заслужений працівник сільського господарства Анатолій Чабан. Окрім того є тут ковбасні цехи, фермерські господарства, зареєстровано 120 підприємців. Тож запланований на цей рік сільський бюджет у розмірі 300 тисяч гривень буде виконано.

Як відзначив Володимир Дригуля, підприємства і підприємці не залишаються осторонь місцевих проблем. Так, фірма ОлШе виготовила для дитячого садочка перила вартістю 1400 гривень. Товариство «Турія» допомагало транспортом, відмостку зробило.

Уже прощаючись, Володимир Карпович попросив відзначити роботу його колег з Любитова, Кричевичів, Нового Мосира, Мощеної та інших сільських голів Ковельщини. Їхній приклад свідчить, що не лише в передмісті, а й навіть за 20—50 кілометрів від Ковеля можна досягти хороших результатів, було б лише бажання сумлінно служити громаді.

Волинська область.