На полях залишається третина врожаю Причина — брак техніки
Те, що з сільгосптехнікою на селі катастрофа, вкотре засвідчив аграрний сезон. Щорічне навантаження на неї зростає через брак коштів на придбання нової. Тому її ресурс вичерпується вдвічі або навіть утричі швидше, ніж це передбачено.
За даними Інституту аграрної економіки, вітчизняні сільгосппідприємства забезпечені технікою лише на 40—50 відсотків, з яких понад 90 — відпрацювали свій амортизаційний ресурс. Унаслідок цього держава щороку втрачає третину врожаю, а це 15—20 млрд. грн.
Бюджетна підтримка технічного оновлення галузі здійснюється за залишковим принципом. Від цього потерпають не лише аграрії, які змушені щороку витрачати кошти на ремонт, аби спорядити в поле залізяччя, що вже від’їздило своє. Це за того, що на складах сільгоспмашинобудівних заводів, які через недофінансування скорочують виробництво, втрачають ринки і конкурентоспроможність, стоять незатребувані комбайни, трактори та інша техніка на понад 500 млн. грн. Одна з причин низької купівельної спроможності українських аграріїв — зупинення бюджетного фінансування придбання сільгоспмашин за лізинговими схемами, компенсаційних виплат за банківськими кредитами на купівлю сільгосптехніки.
— Таке технічне
«забезпечення» АПК, — вважає голова правління НАК «Украгролізинг» Сергій Смик, — може призвести до того, що навесні 2007 року чимало господарств не зможуть розпочати весняно-польові роботи. Не в ліпшій ситуації опиняться і сільгоспмашинобудівні заводи. Адже через стрімке скорочення замовлень багатьом виробникам комбайнів і тракторів загрожує скорочення штатів. У цій ситуації досить важко зрозуміти позицію Мінагрополітики як розпорядника коштів, яке спочатку ініціює залучення фінансів на технічне оновлення, а потім дає добро на їх перерозподіл (цьогоріч 230 млн. грн., передбачені на поповнення статутного фонду НАК «Украгролізинг», пішли Аграрному фонду на формування державного продовольчого резерву), чи знімає мільярд гривень, передбачених у проекті бюджету-2007, на користь інших, менш значущих програм. Така ситуація змусила «Украгролізинг» звернутися до Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів з проханням таки передбачити у проекті бюджету-2007 мільярд гривень на фінансування лізингових операцій. А також розглянути можливість надання НАК «Украгролізинг» статусу головного розпорядника коштів держбюджету. Переконаний, це не лише поліпшить контроль за використанням бюджетних коштів, а й розширить перелік техніки і обладнання, яке можна буде купувати в лізинг, сприятиме впровадженню енергозберігаючих технологій, забезпечить спочатку зупинення, а згодом і подолання техніко-технологічної кризи в АПК. Це вплине на збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції і надходжень до бюджету.За підрахунками фахівців НАК
«Украгролізинг», державний мільярд гривень уже наступного року дав би можливість передати лізингоодержувачам майже дві тисячі тракторів (350—400 млн. грн.) на додаток з ґрунтообробними машинами (100—150 млн. грн.), 600—650 зернозбиральних (400 млн. грн.) та 300—350 інших видів комбайнів (95 млн. грн.) і вантажних автомобілів (до 5 млн. грн.), повідомляє прес-служба НАК «Украгролізинг».Іван ЛАЗНЮК.
Овоч в агровиробництві — ще той фрукт!
Плодоовочевий бізнес в нашій державі розвивається швидше, ніж інші сегменти агропромислового комплексу. Його об’єм нинішнього року на 35 відсотків перевищував обсяги зернового ринку, забезпечуючи четверту частину всіх грошей, що надходять в сільську місцевість. Такі відомості було оприлюднено під час Третьої міжнародної конференції
«Овочі та фрукти України 2006. Відкритий ринок», що проходить у столиці в «Експоцентрі України».Свідчення того, що в овочево-фруктовому бізнесі в Україні підприємці вбачають перспективу, — кількість учасників: на захід зареєструвалися понад 400 професіоналів з 16 країн світу! У плані конференції — доповіді, обмін корисною для зібрання інформацією про всі аспекти плодоовочевого бізнесу — від вирощування, до зберігання, доробки та торгівлі.
Стосовно останнього — без перебільшення — галузь здатна нагодувати вітамінною продукцією півсвіту. За оцінками експертів Проекту аграрного маркетингу, експорт плодоовочевої продукції невдовзі зможе давати Україні більші валютні надходження, ніж зерновий та олієжировий бізнеси разом узяті. Саме плодоовочева галузь країни забезпечує найбільший прибуток з гектара, дає змогу створювати велику кількість робочих місць та відроджувати село.
Плодоовочевий сектор для підприємців дедалі привабливіший. На тлі зниження темпів зростання більшості аграрних галузей він чи не єдиний, куди стабільно надходять значні інвестиції. Але водночас вітчизняні трударі ланів і садів скаржилися на
«підніжки» з боку держави. Торік, без відповідних консультацій з представниками плодоовочевого бізнесу, було різко зменшено ставки імпортного мита на ввезення свіжої та переробленої плодоовочевої продукції. Приміром, мито на традиційні для України яблука знизили до 5 відсотків, широко відкривши двері для польської та іншої забугорної продукції. Це призвело до зростання імпорту в сотні разів саме тоді, коли вітчизняні інвестори почали вкладати значні кошти у вирощування яблук в Україні.Щоб продуктивно захищати свої інтереси, плодоовочівники мають намір об’єднатися у професійну асоціацію виробників такої продукції.
Галина КВІТКА.
