Нинішнього сезону на Вінниччині зварено 300 тисяч тонн (!) цукру. Такого рекордного показника «цукровий Донбас» не мав упродовж останніх п’ятнадцяти років. Тим часом «піску» буде ще більше. На п’ять цукроварень продовжують завозити корені з бурякових плантацій. За прогнозами виконавчого директора обласної асоціації «Поділляцукор» Миколи Берегового, область матиме не менш як 340 тисяч тонн цукру. А продати можна лише 270 тисяч тонн (245 тисяч тонн за квотою А і 25 тисяч тонн за квотою В). Саме таку кількість встановило МінАП для вінницьких цукроварень. Міністерських чиновників просять переглянути цифру і дати можливість реалізувати всю продукцію. Щоправда, зробити це буде непросто. Бо, схоже, доведеться змінювати ще й встановлену ціну. По 2,8 гривні за кілограм — така мінімальна вартість цукру бурякового задекларована Кабміном — покупці відмовляються купувати. Кажуть, що цьогорічний цукор має бути дешевший, бо його багато. Добре розуміють, що засипані по вуха солодким «піском» цукровари змушені будуть здатися і поступитися ціною. Тому й вичікують. Цукровари зайняли таку саму позицію. Але з іншої причини: не мають права самостійно знижувати задекларовану ціну. За таку «самодіяльність» передбачено штрафні санкції у розмірі подвійної вартості встановленої ціни.

На ринку тимчасове затишшя. Цукром, хоч як його багато, заводи нині не торгують, уточнює М. Береговий. «І це наш найбільший головний біль, — продовжує співрозмовник. — Бо кредитори вже беруть заводчан за горло. Треба розраховуватися за сировину, матеріали, виплачувати зарплату... Є що продавати, є кому купувати, але...»

Не перший рік «цукровий Донбас» порушує питання про надання виробникам солодких кристалів пільгових кредитів. Хоча б на короткий термін — з жовтня по грудень. Тоді б вони менше залежали від диктаторів ціни. Були б і з цукром, і з обіговими коштами. Але їхні прохання тануть, як кристалики у склянці чаю. Марні також сподівання на державних «захисників» — Держрезерв та Аграрний фонд. «Ці структури ще не придбали у нас жодного кілограма цьогорічної продукції, — уточнює М. Береговий. — Хоча й запевняли, що викуплять не менш як 30 тисяч тонн. Не так вже й багато, але хоч якась підтримка. Поки що її не відчуваємо».

Найбільшою несподіванкою у цій ситуації стало повідомлення про те, що на Вінниччину вже завезено з-за меж держави 59,2 тонни білого цукру. Цей факт зафіксовано управлінням регіонального розвитку та євроінтеграції облдержадміністрації. «Це якась диверсія, — каже спересердя М. Береговий. — Інших слів для пояснення цього факту я не знаходжу. Адже кожен додатковий кілограм, не кажучи про центнер чи тонну, що з’являється нині на ринку, це підніжка цукроварам. І не лише їм. Виробники сировини також потерпатимуть від демпінгу цін».

Співрозмовник стверджує: чужий завезений цукор не може бути дешевший від власного вже тому, що істотними є затрати на його доставку. Цілком імовірно, припускає пан Береговий, що підприємці, які завезли його, могли застосувати яку-небудь непрозору схему. Втім, це лише припущення. Згідно з документами митниці, стверджують фахівці управління регіонального розвитку та євроінтеграції, білий цукор перетнув межі держави на законних підставах. А хто саме «підсолодив» життя вінницьким цукроварам, це вже конфіденційна інформація, зазначили співрозмовники.