Непідйомний кадастр

Робоча група з гармонізації земельного законодавства України провела обговорення положень законопроекту «Про державний земельний кадастр», повідомляє інформаційне управління Верховної Ради.

Нарада відбулася з участю членів Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, міських голів обласних центрів, Києва і Севастополя та представників Держкомзему.

Учасники засідання наголошували, що окремі положення законопроекту обмежують ресурсну базу територіальних громад та можуть спричинити зловживання під час застосування. Зокрема, це стосується ведення земельно-кадастрової документації за межами населених пунктів. Вказувалося також, що віднесення до функцій одного органу і ведення земельного кадастру, і ведення земельно-кадастрової документації є неприпустимою з огляду на організацію системи контролю і сприятиме численним зловживанням з боку такого органу. Крім того, в законопроекті не передбачено порядок передачі даних земельно-кадастрової документації для ведення державного земельного кадастру та актуалізації даних і виправлення помилок.

Тому промовці пропонували покласти повноваження з ведення земельно-кадастрової документації винятково на сільські, селищні, міські ради. Народні депутати висловили думку про необхідність ведення сільською, селищною, міською радою земельно-кадастрової документації на всі земельні ділянки незалежно від форм власності, які перебувають у межах території юрисдикції ради.

Іван ЛАЗНЮК.

Мін’юст іде на приЗЕМЛення

Кабмін пропонує визначити Міністерство юстиції центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації власності на нерухоме майно. Відповідні зміни до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (яким ці повноваження закріплено за Держкомземом) уряд направив на розгляд Верховної Ради. Якщо їх підтримає парламент, у руках Мін’юсту будуть сконцентровані всі функції стосовно нерухомості — і будівель, і гектарів. Так може закінчитися змагання відомств з того, хто в земельному домі господар.

Уряд просить парламент зважити, що здійснення реєстрації прав на нерухоме майно є суто юридичною діяльністю. У Кабінеті Міністрів також зазначають: створити таку систему в складі Мін’юсту можливо у найкоротший термін. Основна її частина, окрім відомостей з прав на земельні ділянки, необхідних для формування системи реєстрації, вже функціонує у Мін’юсті. Зокрема, це Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (1999 рік), Спадковий реєстр (2000 рік), Реєстр прав власності на нерухоме майно (2002 рік), Державний реєстр правочинів (2004 рік) і Державний реєстр іпотек (2004 рік).

Уряд також наголошує: система державної реєстрації прав на нерухоме майно є нелогічною у складі державного земельного кадастру. Складові земельного кадастру мають іншу правову природу та не мають жодного стосунку до реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, у кадастрі відображаються дані про бонітування грунтів, економічну оцінку земельної ділянки, про категорію земель за цільовим призначення тощо.

У цьому питанні уряд підтримує Світовий банк, у якого вже є досвід невдалої співпраці з Держкомземом. У СБ готові посприяти розробці та впровадженню системи реєстрації прав на нерухоме майно. Принаймні так стверджує міністр юстиції Олександр Лавринович, посилаючись на лист Світового банку, надісланий Кабінету Міністрів.

У листі, передає прес-служба міністерства, Світовий банк висловлює впевненість у необхідності реалізації проекту, оскільки це сприятиме видачі державних актів на право власності на землю.

В. Д.