На засіданні координаційної ради парламентської коаліції Прем’єр-міністр України звернувся з проханням зарезервувати нинішнього пленарного тижня розгляд кадрових питань. Імовірно, що сьогодні парламент вирішуватиме долі вакантних посад міністрів, а також тих урядовців, котрі призначені в уряд за квотою «Нашої України» і написали заяви про відставку. А в четвер, можливо, депутати визначаться стосовно міністрів закордонних справ та оборони України.

Про це повідомив на прес-конференції Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк. Але які рішення щодо міністрів може бути прийнято, А. Мартинюк прогнозувати не став: «Які будуть рішення — мені важко передбачити, з урядом консультації ще не проводили».

За словами Першого заступника Голови Верховної Ради, профільний парламентський комітет пропонував на погоджувальній раді заслухати у п’ятницю, 1 грудня, звіт міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, керуючись наявними і документально підтвердженими фактами зловживань у МВС. Однак, логічніше, вважає А. Мартинюк, не викликати знову на килим міністра, а заслухати попередній, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради звіт з розслідування зловживань у МВС. До того ж, нагадав А. Мартинюк, згідно з попереднім рішенням парламенту у грудні мають відбутися звіти п’яти тимчасових слідчих та спеціальних комісій Верховної Ради, створених парламентом. Імовірно також, що нинішнього пленарного тижня парламент створить ще одну слідчу комісію — з вивчення використання коштів, отриманих від приватизації «Криворіжсталі». А це — 20 млрд. грн.

Говорячи про ухвалені парламентом зміни до законів щодо оподаткування, А. Мартинюк зауважив, що вперше за багато років зміни до податкового законодавства схвалено до прийняття держбюджету на наступний рік. Тепер, наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради, Президент України має оперативно відреагувати на цей закон — або підписати його, або повернути до парламенту. У такому разі, на жаль, доведеться знову повертатися до податкових новацій через закон про держбюджет. Так само пропонується вилучити з державного кошторису і схвалити окремим законом перелік об’єктів для приватизації у 2007 році. Відповідний законопроект парламент планує розглянути у середу.

Коментуючи проект закону про визнання голодомору 1932—33 років геноцидом, Адам Мартинюк припустив, що у результаті політичного протистояння парламент може не прийняти жоден варіант закону. На його думку, варто визнати, що у 1932—33 роках був страшний голод у багатьох регіонах СРСР і не лише в Україні, а й на Поволжі, Кубані, Білорусі. Однак визнавати цей голод геноцидом, вважає А. Мартинюк, не можна. Бо, за його словами, згідно з Конвенцією ООН геноцидом можна вважати цілеспрямоване знищення народу за національною чи расовою ознакою, а під час голоду 1932—33 років в українських селах вмирали не лише українці. До того ж, переконаний Перший заступник Голови Верховної Ради, оцінка подій понад 70-літньої давнини не підпадає під дію закону, а варто ухвалити постанову, заяву чи звернення Верховної Ради. До того ж, на його думку, з боку Президента України некоректно вимагати від Верховної Ради прийняти подібний закон, як і будь-який інший. Адже парламент — це незалежний орган влади і віддзеркалення українського суспільства.

Коментуючи ініціативу глави держави про створення нової конституційної комісії, А. Мартинюк наголосив: таку комісію, яка виступатиме суб’єктом законодавчої ініціативи, може створити лише той орган влади, який має право приймати Конституцію. Тобто Верховна Рада за аналогією з 1994 роком може утворити спільну комісію, де співголовами будуть Голова Верховної Ради та Президент України. Якщо конституційну комісію буде створено указом Президента, це не відповідатиме Конституції. Глава держави, зауважив А. Мартинюк, може створити лише дорадчий орган. Якщо ж конституційну комісію таки буде створено указом Президента, Верховна Рада, як і Кабмін, заявив А. Мартинюк, не надаватиме до неї своїх представників.