«Шанобливе ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священним обов’язком держави і громадян України». (Із закону України).

Як виконується Закон «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» щодо збереження братських могил, архітектурних, скульптурних та інших споруд і об’єктів, які увічнюють пам’ять про війну та її учасників у Київській області — ці питання були темою виїзного засідання Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, яке відбулося в Переяслав-Хмельницькому під головуванням Петра Цибенка.

Зазначу, це був досить вдалий вибір місця проведення виїзного засідання. Переяслав-Хмельницький — місто, відоме своїми історико-етнографічними музеями, що входять до складу Національного заповідника «Переяслав», і пам’ятками про війну. Одна з них — музей-діорама «Бої за Дніпро в районі Переяслава-Хмельницького восени 1943 року», в якому побували учасники засідання. Вони відвідали й поклали квіти до пам’ятника героям, що полягли за визволення Переяславщини, меморіального комплексу загиблим переяславцям, спорудженого в 1995 році переважно за кошти мешканців міста, поряд з яким розмістили цілий аресенал бойової техніки воєнних часів, пам’ятника учасникам боїв за Букринський плацдарм, який було встановлено до 60-річчя Перемоги.

І хоч який пам’ятник, архітектурну чи скульптурну споруду не відвідали б учасники засідання, скрізь на власні очі бачили дбайливе ставлення до їх збереження. Переконувалися, що їх кількість примножується, що тут шанобливо ставляться до пам’яті про безсмертний подвиг народу—переможця над фашизмом.

Проте зовсім інший характер і зміст мало саме засідання комітету. Вже після певною мірою заспокійливої доповіді (загалом все гаразд) начальника обласного управління культури Віктора Шлапака. Зазначалося, зокрема, що в області чимало воєнних поховань 1941—1945 років, споруд і об’єктів, що увічнюють пам’ять про війну та її учасників, занедбано. У Ставищанському районі, приміром, із 24 пам’ятників невідкладного ремонту потребують 10. Таке становище у Володарському та інших районах.

Не скрізь місцеві органи дбають про дотримання порядку на території меморіалів, парків Слави, зокрема у Білій Церкві, де поховано 1207 радянських і чехословацьких воїнів.

Особливу тривогу викликають занедбані, а то й фактично зруйновані пам’ятники воїнам Великої Вітчизняної війни у Поліському районі, з якого відселено чимало сіл, потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Наводили й найбільш гучний факт вандалізму в Таращанському районі. Там з відома райдержадміністрації років зо два тому знято танк-пам’ятник і відправлено на металобрухт... Він ніби страхав людей, заважав їм. Дивне рішення і пояснення, які ще не знайшли належної правової оцінки.

Розглянувши підсумки виїзного засідання, комітет у своєму остаточному рішенні рекомендує обласній держадміністрації вжити додаткових заходів до повнішого виконання Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», про який, між іншим, керівники деяких органів влади та інші посадові особи навіть не знають.

Визнано за потрібне прискорити проведення інвентаризації та державного обліку охоронних об’єктів колишнього Київського укріпрайону, в якому розміщено 217 оборонних споруд поясу бойової слави, що нині геть занедбані. Комітет схвально поставився до запевнення Київської обласної ради й держадміністрації про їхній намір збільшити фінансування на збереження в належному стані пам’яток, що увічнюють Перемогу та її учасників.