Дондурас!

У Донецьку триває збір підписів на підтримку «великого почину» — проведення «всенародного референдуму» про надання Донбасу самостійного статусу, що має перелитися в ще грандіознішу ідею — створення Донецької федеративної республіки. До її складу, за задумом ініціаторів, мають увійти Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська і Херсонська області. Чому на таку ласку не сподобилася Миколаївська? А грець його знає! Мабуть, чимось миколаївці завинили перед «метрополією».

Підписи збирає громадська організація «Донецька республіка», але цікаво не це: мало які маргінеси намагаються привернути до себе увагу божевільними ідеями. Прикол, як каже сучасна молодь, в іншому —цю акцію дозволом узаконила міська влада, хоча нині й розводить руками: ми не знаємо, чим вони там займаються.

Чим саме, видно з підписної агітки — звернення до «великого донецького народу»: «В цю лиховісну годину ми звертаємося до тебе — отямся, зло прийшло в наш дім, гадюкою вповзло в наші душі, затуманило наш розум, скувало волю, вимагаючи підняти білий прапор капітуляції...» В цьому «потоці свідомості» є точне, як діагноз, визначення: тільки із затуманеним розумом можна нести таку ахінею.

Де має бути столиця ДФР, мені достеменно не відомо, але назву для неї дарую (як внесок у розбудову «незалежності») безплатно — Дондурас. Якщо не задовольняє лаконічністю, можна підсилити федеративність словом «Повний». Здається, звучить непогано...

Звичайно, можна було б не звертати увагу на ці дрібненькі забави, якби не тенденція. Сіверськодонецька істерика та сепаратистські потуги у Криму, заохочені в сусідній столиці і непокарані у власній, завжди сподвигатимуть на наслідування тих, хто мріє, щоб у наївних людей «затуманювався розум». Врешті-решт є Конституція, обов’язкова для виконання і на території Донецька, яка чітко вказує, що буває за «жарти» на тему замаху на територіальну цілісність. І в цьому контексті невідомо, чим займаються в самій Донецькій міській раді. Чому Президент як гарант Конституції нехтує антиукраїнську діяльність? Зосередження на проблемах з МАУПом — не пояснення.

А ось Віктор Янукович не хоче жити в Дондурасі і землякам не радить. Бо «цей рух не буде підтриманий у будь-якій частині нашої держави», — запевнив він журналістів.

Одне слово, як стверджується в листівці, «у спину стріляють тут, своїх здають...»

Проти реабілітації «через коліно»

— Коли говорять про Сєверодонецьк, це завжди асоціюється із сепаратизмом, — пояснив голова обласної ради Анатолій Близнюк. — Але, перепрошую, «через коліно» приймати рішення про реабілітацію УПА, відбілити одних і принизити інших — означає поглибити розкол у суспільстві. І політикани, які приймають такі рішення, роз’єднують країну. І діють гірше, ніж уявні сепаратисти.

Як зазначив голова А. Близнюк, уже шість обласних рад західних регіонів України прийняли рішення, в яких закликають швидше прийняти закон про реабілітацію воїнів УПА. Тому донецькі депутати теж вирішили висловити свою думку, пояснив керівник обласної ради.

Прийнятий на сесії текст звернення не містить вимог заборонити реабілітацію: таких повноважень обласна рада не має. «Об’єктивний аналіз перебігу, підсумків та уроків Великої Вітчизняної війни вже був даний, у тому числі міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі. Їх перегляд може не лише призвести до розколу суспільства, але й викликати негативну реакцію з боку інших держав», — йдеться у зверненні. Депутати запропонували керівництву України сконцентрувати зусилля на вирішенні економічних та соціальних питань і відмовитися від мусування теми УПА. За таке рішення проголосували 92 депутати, проти — троє.

Практично одностайно обласна рада підтримала ще одне звернення, в якому запропонувала якнайшвидше розпочати другий етап конституційної реформи, спрямований на розширення повноважень та зміцнення фінансово-матеріальної основи місцевого самоврядування. «Останнім часом деякі політичні сили намагаються нав’язати суспільству стереотип про необхідність скасування політичної реформи. Переконані, що такий крок може призвести до політичного колапсу і порушити той крихкий баланс сил, який існує в суспільстві, — йдеться у зверненні до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. — Розвиток місцевого самоврядування і надання йому реальних, а не декларативних повноважень, повинні стати пріоритетами».