Триєдина проблема, що є головним болем міської влади Одеси, проста, як рівнобедрений трикутник — житлово-комунальне господарство, дороги і громадський транспорт. Останній в Одесі вже давно з проблеми локальної перетворився на загальнодержавну.

Одеса — великий транспортний вузол на півдні країни — розташована на вістрі трьох транс’європейських транспортних коридорів, що перетинають місто. Транзитний транспорт накладається на місцевий, звідси зростає «транспортна температура» Одеси. Додайте спроектовані в позаминулому столітті вулиці, віддаленість від центру спальних районів, міськелектротранспорт, який вже відпрацював усі мислимі терміни, і тоді стає зрозуміло, який громадський транспорт, організація його роботи з категорії економічної плавно перетікає в категорію моральну, і, якщо хочете, політичну.

За 15 років на ринку транспортних послуг сформувався конкурентоспроможний загін автоперевізників, що цілком задовольняє потреби одеситів у поїздках по місту. Принциповою відмінністю одеського ринку перевезень громадським транспортом є значна питома вага в ньому комунальної власності, яка становить на сьогодні 20 відсотків. Це було зафіксовано в «Концепції розвитку міського пасажирського транспорту в місті Одесі на період до 2015 року». Цей документ діє вже третій рік і, по суті, є спробою спрогнозувати і змоделювати розвиток транспортного комплексу міста на 20 років. До речі, у концепції, про яку йдеться, було записано, що «зважаючи на недостатню стабільність і стійкість ринку міських пасажирських перевезень, а також враховуючи те, що транспортний комплекс є найважливішим елементом життєзабезпечення, концепція передбачає збільшення питомої ваги комунальної власності».

На жаль, міська рада, всупереч положенням концепції, намагається «розмити», тобто зменшити питому вагу комунальної власності в транспортному комплексі міста.

6 березня 2006 року на сесії міської ради було прийнято рішення почати підготовку до передачі в концесію майнового комплексу комунального підприємства «Авто-Сервіс». Зокрема, виконавчому комітетові міськради пропонувалося провести концесійний конкурс.

Скажу одразу, я нічого проти концесій не маю. Трапляються ситуації, коли передача в концесію підприємства, по суті, є не лише його порятунком, а і стартовим майданчиком для подальшого розвитку. У цьому разі йдеться про спроби передачі в концесію підприємства, що успішно працює, стабільно перераховуючи до міського бюджету чималі гроші, котре сьогодні дуже впевнено почувається на ринку автоперевезень.

Залишу за дужками чутки, що пішли Одесою: хто стоїть за спробою передачі в концесію, кому вигідно усунути конкурента, кого зацікавила земельна ділянка, на якій розташоване автопідприємство. Немає резону казати про них.

Але подивімося на спробу проведення концесійного конкурсу крізь призму законів України. Міська рада з урахуванням сьогоднішнього майнового стану комунального підприємства «Авто-Сервіс» не затверджувала конкретно перелік об’єктів права цього підприємства, що є очевидним порушенням Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» і Закону «Про концесію».

Відкриємо Закон України «Про концесію». Він каже: основна мета концесії — підвищення ефективності використання комунального майна і забезпечення потреб громадян у товарах, роботах, послугах. Тобто рішення міської ради про передачу успішного комунального підприємства в концесію абсолютно нелогічне і немотивоване. Немотивоване ні фінансовими розрахунками, ні бізнес-планом, ні кінцевою метою.

Чого намагається домогтися виконком Одеської міської ради? Підвищити ефективність використання майна «Авто-Сервіс»? Але майна як такого, за моєю інформацією, у нього просто немає. Може, міськрада хоче, передавши підприємство в концесію, забезпечувати потреби громадян у послугах, у цьому разі — в автоперевезеннях? Але перевезення пасажирів за маршрутами, що обслуговуються «Авто-Сервісом», регламентується Законом «Про автомобільний транспорт». Нагадаю, цей закон не передбачає передачу в концесію автобусних маршрутів загального користування.

Стаття 23 Закону України «Про концесію» передбачає ліквідацію комунального підприємства, майно якого передається в концесію. Тобто «Авто-Сервіс» перестає існувати. Але як бути з маршрутами з перевезення пасажирів, які підприємство обслуговувало? Майбутні концесіонери в конкурсі на право перевезення пасажирів не брали участь, а отже, не мають юридичного права здійснювати роботу на маршрутах «Авто-Сервісу». Тобто 200 тисяч пасажирів, яких перевозив «Авто-Сервіс», змушені будуть вийти, образно кажучи, на узбіччя, щоб зупиняти попутні машини. Невесела перспектива.

І ще одне зауваження. Намагаючися знищити одне комунальне транспортне підприємство, міська рада хоче створити нове. Для чого? З якою метою?

Сьогодні комунальне підприємство «Авто-Сервіс» для міського бюджету виступає в ролі курки, що несе золоті яйця. І в когось піднімається рука, щоб цю курку зарізати. Чи буде наваристий бульйон з такої курки? Сумніваюся. Тому що і бульйону покуштувати не буде кому — пасажирам, що користуються послугами «Авто-Сервісу», доведеться сушити голову, як дістатися на роботу чи додому.

Павло СЕРЕБРЕНИК, депутат Одеської міської ради.