Микола Байрак:«Розкриваємо здібності депутатів»

Президент ГО «Депутатський клуб «Парламент», кандидат політичних наук, народний депутат 2-го скликання, голова редакційної ради журналу «Народний депутат» Микола Байрак належить до людей, котрі самі запалюють власну зорю, стають творцями особистої долі завдяки постійній активності на життєвих перегонах.

За фахом — інженер-металург, а згодом — магістр державного управління, він продовж багатьох років займається громадською діяльністю, пройшовши свого часу і горнило державної служби, зокрема, на посту першого заступника голови Запорізької ОДА, начальника управління Міністерства надзвичайних ситуацій.

Окрім того, небайдужий до стихії спорту, адже очолює федерації фітнесу та бодібілдінгу, боксу як на всеукраїнському рівні, так і в Запорізькому краї.

Завдяки власній ініціативності та за підтримки друзів і однодумців Миколі Байраку вдалося стати одним із когорти тих людей, котрі зуміли акумулювати політиків різних політичних стихій і партій в товариство під назвою «Депутатський клуб «Парламент». Діяльність клубу, який об’єднує депутатів Верховної Ради України всіх скликань та видає часопис «Народний депутат», вже знайшла відгомін в серцях парламентаріїв.

Розмова з паном Миколою, сподіваємося, розкриє незнані для широкого читача грані діяльності цього громадського об’єднання.

— Миколо Володимировичу, чому створено такий клуб і яка концепція його діяльності?

— У нас, дійсно, дещо незвична громадська організація, бо до неї входять депутати Верховної Ради різних скликань. Саме вони і зорганізувалися в неприбуткову організацію, головною метою якої є покращення зв’язків за лініями: уряд — парламент, парламент — суспільство, Верховна Рада — бізнес, Верховна Рада — активні громадські товариства. Ініціювання і розвиток таких багатосторонніх діалогів між людьми, які приймають рішення і мають велику владу, порозуміння між ними сприяють практичному трансформуванню їхніх спільних позитивних рішень на все суспільство. Проте клуб «Парламент» працює не тільки з народними обранцями до Верховної Ради, а й з депутатами різних рівнів, які беруть безпосередню участь в наших засіданнях, різних заходах. Це і представники районних рад, міського самоврядування. Таке спілкування дуже плідне, люди діляться досвідом один з одним, радяться. Окрім того, в нас дедалі більше проходить зустрічей міжнародного рівня, бо подібні клуби існують практично в усьому світі майже при всіх зарубіжних парламентах.

— Думаю, що ваш клуб сприяє спілкуванню депутатів перш за все у неформальній ситуації, коли організовуються різні конкурси, фестивалі тощо, й кожен депутат може виявити якісь свої здібності, не тільки проявити ораторське мистецтво, висловити власні ідеї, а й продемонструвати своє мистецьке, спортивне чи технічне вміння, розкрити улюблене хобі.

— Справді, дуже багато людей — і народних депутатів, і урядовців — розкриваються такими гранями своєї душі, що, може, ніколи про це й не подумав би, дивлячись на них у сесійній залі чи в кабінеті. Ви собі не можете уявити, скільки в нас талановитих депутатів, які мають цікаві захоплення. Особливо приємно бачити, як відбувається спілкування між представниками різних політичних партій, які можуть «чваритися» в сесійній залі, а згодом під час засідань депутатського клубу знаходять порозуміння. Нам видається, що це добра і корисна справа.

— Будь ласка, якщо можна, конкретніше про згадані неформальні засідання.

— У нас їх ціла серія. Перша — «Парламентська родина». Ми радо вітаємо, коли народні депутати, урядовці присутні на культурних заходах саме з членами своєї родини. Мені здається, що саме для нас, українців, таке спілкування є теплим і дуже близьким, враховуючи нашу ментальність.

Друга серія — «Парламентська партія», де відбуваються всілякі змагання, приміром, із різних видів спорту.

— Ваш клуб фактично дуже добре організовує дозвілля депутатів, чим вони, безперечно, задоволені, адже мають прекрасну нагоду відпочити в колі соратників, які їх добре розуміють, де вони не змушені трішечки приховувати якісь свої «слабинки», що їх не показують, так би мовити, виборцеві.

— Не тільки. Просто дозвілля народних депутатів — не зовсім звичний для преси ракурс, і, може, через це Депутатський клуб «Парламент» знають більше саме з цього виду діяльності. Водночас ми постійно організуємо й серйозні конференції, «круглі столи», дискусії. Забезпечення громадської експертизи законодавчої бази є чи не найголовнішим завданням діяльності клубу.

— Не сумніваюся, що маєте проблеми із бажанням ЗМІ будь-якою ціною потрапити на «кулуарні» зустрічі, адже українські папарацці, перейнявши традиції американських та європейських колег, в гонитві за сенсацією здатні на все, тільки «заглянути б у шпаринку» хоч краєм ока.

— Ви на сто відсотків праві. Але фактично ми не проводимо закритих засідань, хоча є певні заходи, де лімітується присутність ЗМІ.

— Можливо, тому, що наявність преси породжує напруження в очах політиків, не дає їм можливості по-справжньому розслабитися психологічно. Вони люди публічні і постійно змушені контролювати себе, бо їхні рішення, коментарі, заяви швидко розповсюджуються ЗМІ.

— Звичайно! Але коли є можливість і добра воля на те народних обранців, то на певних заходах ми не тільки запрошуємо ЗМІ висвітлювати подію, а й висловлюємо бажання, щоб вони взяли в ній безпосередню участь. Стосовно так званих «закритих зустрічей» у вузькому колі, ми раді, що позбулися там офіціозу, протоколу. Там ми всі просто друзі, громадяни України, які хвилюються за її майбутнє.

— Як проходили конкурси, спортивні змагання, або, наприклад, риболовля, полювання, ви описуєте інколи в журналі «Народний депутат», який видає парламентський клуб. Цей часопис цікавий тим, що не тільки описує життя політиків, а загалом подає цікаві рубрики. Приміром, вивчати державну мову можна на його сторінках із науковцем, доктором мовознавства; публікуються розповіді про неординарних людей, не обов’язково титулованих, проте особливих за родом своєї діяльності.

— У нас уже склався редакційний колектив однодумців, рада журналу, якому вже 2 роки. Ми хочемо бути справді корисними. Тож «Народний депутат» — це наша найкраща візитівка. Коли ви перегортаєте його сторінки, можете знайти серйозну публіцистику, політичні прогнози, аналітику. Традиційна рубрика «За філіжанкою кави» знайомить читача із родинами народних обранців. Вони так задушевно, відверто розповідають про «домашнього нардепа», що це мимоволі зворушує. Рубрика має велику популярність у читача, який цікавиться особистим життям відомих політиків.

Як на мене, то нині в ЗМІ відбувається переорієнтація. Треба відходити від раніше уже закладених прагнень до сенсацій, якихось неприємних речей, коли хтось хотів на скандалах, на чомусь недоброму підняти тираж чи зробити собі журналістське ім’я. Треба повертатися до основ, до класики, до культури в галузі преси, якщо хочете. І коли видавати якісну періодику, яку читач переглядатиме з насолодою, можливо в нього не буде активного бажання ганятися за вульгарною примітивною бульварною пресою.

— Де можна придбати ваш журнал пересічному читачеві, в яких бібліотеках почитати? Це залежить від передплати, чи ви ініціюєте подарункові примірники хоча б найголовнішим бібліотекам країни?

— У нас наклад — 10 тисяч примірників. Є передплата, до речі, на рік для щомісячного журналу недорога — всього 102 гривні.

— Це правда. Часопис «товстенький», кольоровий, зроблений на якісному папері, й вартий, безперечно, своєї передплати.

— От бачите! Наш журнал можна знайти і в наукових бібліотеках, його отримує кожен депутат Верховної Ради, депутати усіх обласних рад, міських, районних рад, всі міністри, міністерства, амбасади, секретаріат Президента України.

— Хто найбільше допомагав вам у створенні клубу і часопису?

— Багатьох хотілося б назвати, подякувати, але згадаю хоча б народного депутата минулого скликання Валерія Бабича, головного редактора журналу Василя Зорю і весь дружній колектив його редакції, віце-президента клубу Ігоря Товкача, народного депутата 2-го скликання Михайла Чаруту. Дякую багатьом-багатьом добрим людям, які не є байдужими до об’єднання нації, до того, що ми намагаємося сприяти розвитку парламентаризму на принципах народної дипломатії.

— Постійні шанувальники вже помітили, що ви справедливо розподіляєте шпальти журналу як для опозиції, так і для коаліційної більшості. Незалежно від того, до якої партії належить та чи та людина, чи це народний депутат, чи представник виконавчої влади. І народні обранці справді сприймають свої виступи на сторінках вашого часопису як можливість донести власні ідеї до «солідного», як у нас кажуть, читача.

— Є два принципи, яких ми хотіли дотримуватись, і заклали при створенні «Народного депутата». Перший — це політичний нейтралітет (прошу читачів не плутати з аполітичністю), і другий — звертаємося до гостей з проханням завжди говорити по суті, без особистих образ стосовно певних персоналій.

— Тобто вам ніхто не зможе закинути, що особливо педалюєте інформацію про якусь там конкретну політичну силу?

— Це основа редакційної політики! Незалежно від зміни ситуації на політичному небосхилі. Нещодавно, наприклад, ніша опозиції була заповнена «регіонами», нині вони у фаворі, про опозиційність заявив БЮТ. Це звичайна політична боротьба, як у всіх європейських країнах. Треба створювати інформаційне поле, на котрому кожен політик може аргументувати, тоді люди самі розберуться — хто є хто.

— Для кого, крім обранців різних рівнів, ще відкриті двері Депутатського клубу «Парламент»?

— Ми не були б клубом, коли були б відкриті для пересічних громадян, але ми і не якась таємна організація, тому запрошуємо до співпраці лідерів усіх політичних сил, в тому числі й позапарламентських, керівників підприємств, громадських організацій. Суспільний контроль, ініціатива написання певних законопроектів чи нормативних актів може виходити і з громадських об’єднань під час обговорення на «круглих столах». На сьогодні обрані депутати Верховної Ради незалежної України 5-го скликання. Держава надала їм можливість працювати, відпочивати, а тепер повинна ставити перед ними вимоги, суворо, але коректно, чітко формулюючи питання: що необхідно для суспільства й що для нього потрібно робити. Ми повинні вимагати дотримання їхніх обіцянок, виконання передвиборних програм. Що краще ми розумітимемо один одного, то краще співпрацюватимемо в єдиному форматі. Це, мабуть, є те добро, яке робиться спільно для власної держави і для кожного із нас, зокрема. І наш депутатський клуб, включно з журналом, цьому постійно сприятиме.

— Щиро дякую за змістовне спілкування. Успіхів у вашій праці та постійного збільшення тиражу «Народного депутата»!