Вони стрясають багато які автогаражні та дачні кооперативи. Не всі, щоправда, стають предметом розгляду правоохоронних органів і ЗМІ. Кооперативи з моменту їх створення були і залишаються князівствами в державі. Керівники-князьки вчиняють, часом, що в голову їм стрельне, а з можновладцями розмовляють через губу. Не лізьте, мовляв, у монастир, де наш статут — закон.

Керівники, які розперезалися, буває, чинять свавілля на кооперативних землях краще, ніж окремі держчиновники. А правоохоронці нерідко тільки масла у вогонь підливають. Своєю бездіяльністю, а то і «кришуванням» знахабнілих «князьків».

Влада псує людей

Про це знав охоронець автогаражного кооперативу (АГК) «Весна» Олексій Гримик (ім’я та прізвище змінено. — Авт.). Але бажання порулити було таким сильним, що страж порядку в момент безвладдя в АГК сам висунув себе на посаду голови правління. Оскільки ніхто з членів АГК не марив керівним кріслом і ключами від сейфа, сторожа «пустили у владу».

Не останню роль в його обранні зіграло вагоме слово, мовлене на загальних зборах Віктором Лук’яновим, головою ревізійної комісії «Весни». А Гримик незабаром почав поводитися, м’яко кажучи, дивно. Як для начальника. І цілком логічно — як для охоронця, обов’язки якого продовжував виконувати за сумісництвом.

— Скажімо, ми зобов’язали в. о. голови Гримика внести до статуту кооперативу положення про повну матеріальну відповідальності АГК за майно його членів, яке охороняється, — розповідає Віктор Лук’янов. — Але він усіляко затягував справу, чим подавав дурний приклад підлеглим, які також не бажають відповідати гривнею за крадіжки на території. До речі, затриманого мною «на гарячому» громадянина зі зв’язкою відмичок охоронці відпустили з миром...

Чи треба казати, що Лук’янов після цього став персоною нон грата?! А коли він ініціював незалежну перевірку господарсько-фінансової діяльності кооперативу, опинився у стані ворогів.

Гроші, жінки, вино

А підставили начальника його підлеглі. У ніч на 8 Березня 2004-го чергові охоронці бешкетували й пили за жінок. Член правління, котрий мешкає неподалік, прийшов у сторожку і побачив охоронців, які лика не в’язали. У відповідь на зауваження один з них пустив у хід кулаки. П’яний дебош припинила міліція.

Наступного дня, як стверджують члени правління, в. о. голови заявив, що міліціонери вилучили із сейфа дві тисячі гривень, тому охорона залишається без зарплати. Однак на день пізніше, під час розгляду НП Гримик зізнався: «менти» гроші не брали...

Зіпсованого владою Гримика усунули з посади.

Печатку і ключі сторож, який дорвався до сейфа, не віддав. На відповідну колективну заяву Київський райвідділ міліції Харкова відреагував, як стверджує Лук’янов, скромним мовчанням. Тільки в грудні 2004-го із слідчого управління УВС міста повідомили, що «дано вказівки про проведення додаткових слідчих дій». Яких, запитується, якщо всім відомо, у кого були печатка і ключі?

Доки доблесні пінкертони шукали шляхи підходу до Гримика, той продовжував рулити. Через дев’ять місяців після усунення він 19.12.04 «народив» відкриту (?!) конференцію АГК, на якій, серед іншого, заслухали інформацію про злісних неплатників членських внесків. Серед 13 порушників був, зрозуміло, і Лук’янов. Його своїм наказом (?!) Гримик виключив з кооперативу.

Елементарно, Гримик!

Гримик продовжував комфортно сидіти на печатці і ключах від сейфа, в якому так і не з’явилися «віднесені вітром» дві тисячі гривень. Незручності йому створював хіба що невгамовний Лук’янов.

Як його позбутися в натурі? Елементарно, Гримик! Заварити ворота боксу, якщо кількаразові його блокування не допомогли.

Прокурор Київського району Харкова без натяків вказав на «неправомірні дії колишнього в. о. голови АГК, що порушують право власності...».

Не залишилася, щоправда, байдужою і міліція. За словами Лук’янова, вона провела з ним жалісливу бесіду на предмет «не думай смикатися далі, за Гримика є кому заступитися в органах». Співчуваючий інспектор довірливо попередив, що можливий конфлікт із охороною може бути використано для розправи над ним. Чи не тому залишилися гласом волаючого в пустелі заяви вигнаного з «раю» у райвідділ, міськ- і облуправління міліції?

У ніч на День Перемоги гараж Лук’янова був зламаний, а все майно вивезене. Самоправство — це вам не заборгованість у внесках! Але в Київському РВМ відмовляють у порушенні кримінальної справи. У серпні прокуратура області скасувала постанову і знову порушила кримінальну справу про заволодіння печаткою і майном.

Хід його розглядали в листопаді на оперативній нараді слідчого управління обласного УВС. Рішення у справі, за словами начальника міськуправління Дятлова, планувалося прийняти в тому-таки листопаді 2005-го. Але донині справу не розкрито. Англійці кажуть: у кожному замку є свій скелет у шафі. Схоже, у цій справі в шафі «ховається» шинель. Чиї на ній погони, здогадуєтеся?

Усе вище, і вище, і вище...

Лук’янов — людина в Харкові відома. Бездіяльність правоохоронців викликала суспільний резонанс. Тодішній заступник міністра Геннадій Москаль під час зустрічі з ним висловив обурення допущеною тяганиною. У депутатському запиті Юрію Луценку народний депутат Олександр Карпов писав: «З незрозумілої причини співробітники районного, міського й обласного УМВС України в Харківській області нехтують фактами, викладеними в скаргах правління АГК «Весна» і в заявах В. Лук’янова, хоча з них випливає наявність складу злочинів, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України. Якщо така бездіяльність справді пов’язана з корупцією в УМВС України в Харківській області, то цей факт заслуговує ретельного розслідування з Вашого боку, тому що в такому випадку має місце тяжкий службовий злочин, що ставить під сумнів довіру до органів внутрішніх справ і державної влади в Україні загалом».

Інший народний депутат Станіслав Косінов, до речі, відомий юрист, звернувся до начальника УВС області з проханням особисто втрутитися. Рішення там не прийняли. Чому?

Про це я запитував у Київському райвідділі, в обласному управлінні. Дійшов до міністерства. Іван Канфуї, заступник начальника головного слідчого управління МВС, зокрема, відповів (цитую за оригіналом): «Установлено, що... проводяться заплановані слідчі дії. Тривалість розслідування справи обумовлена необхідністю допитів як свідків 450 членів АГК «Весна» та отримання дозволу судів різних інстанцій на проведення окремих слідчих дій».

Пояснюю останню думку начальника: гараж опечатано за рішенням суду, саме його дозволу на відкриття і чекають з грудня 2005-го міліціонери. Саме чекають, пасивно затягуючи час, вважає Віктор Лук’янов.

Про допит 450 членів кооперативу — особлива розмова. Я знаю десятки кримінальних справ, з яких прокуратура наказувала опитати двох-трьох свідків, що було проблематичним. А тут 450. Чи не спеціально поставлено практично нереальне завдання слідчим? Який сенс зустрічатися їм з усіма членами АГК, якщо опитано навіть не всіх заявників?

Що думає з цього приводу представник Юрія Луценка у Харківській області? На дзвінок відповіли жіночим голосом, обіцяли передати моє прохання про зустріч і номер моєї «мобілки». На жаль, чекаю і сьогодні.

До слова, я дуже здивувався, довідавшись, що дотепер у регіонах працюють представники міністра. Адже він, очоливши МВС, голосно заявив, що запроваджений ним інститут представників проіснує півроку.

Допомогли слуги Феміди

До них, хоч як парадоксально, звернувся скинутий, але нездоланний Гримик. У позовній заяві зразка березня 2005-го сторож Олексій від імені «Весни» просив суд стягнути з Лук’янова 663 грн. боргу, 51 грн. держмита, за канцтовари — 40,8 грн., за послуги банку 7 грн. і ще 700 грн. за юридичний супровід. А ще АГК захотів заарештувати бокс відповідача. Лук’янов, обґрунтовано вважаючи себе правим, подав зустрічний позов.

Київський районний суд Харкова (суддя Вікторія Чередник), як кажуть, довго запрягав, розглядаючи справу 16 місяців, але виніс справедливе рішення. Він цілком відмовив у задоволенні позову «Весни», а зустрічний позов Лук’янова задовольнив. Зокрема, визнав недійсними абсурдне рішення відкритої конференції, неграмотний наказ сторожа Гримика і відшкодував матеріальні збитки...

Тепер слово за міністром і харківською міліцією, яка борсається у власній тяганині третій рік. Питання залишається відкритим: чому в «ментовському» місті нехтують закон про міліцію, грубо зневажають права громадянина Лук’янова? Адже завтра, знаючи про безкарність сторожа Гримика, за рішенням глави домового комітету можуть викинути з квартири її власника...