Предтечею українського парламенту в його теперішньому розумінні були народні віча, козацькі ради, феодальні з’їзди в Київській державі. Сучасний етап розвитку нашого парламентаризму пов’язаний із Верховною Радою України 12-го скликання, яка 24 серпня 1991 року проголосувала за Акт проголошення незалежності. Саме починаючи з цього дня жодна подія загальнодержавного значення не відбулася без участі народних обранців. Ці та інші факти, традиції, історія та сучасність вищого законодавчого органу знайшли відображення у третьому випуску інформаційного довідника «Верховна Рада України».

Мета видання — надати народним депутатам, передовсім новообраним, політологам, державним службовцям та іншим інформацію про парламентську діяльність. Редакційна колегія, до якої, зокрема, увійшли В. Зайчук (відповідальний редактор), Н. Бабченко, В. Миронов, М. Теплюк, Ю. Ясенчук, продовжила традиції підготовки подібних довідників головним організаційним управлінням апарату Верховної Ради України.

Щоправда, в останньому випуску детальніше висвітлено положення про реалізацію установчих повноважень найвищого законодавчого органу від першого до четвертого скликання. Характеристика стану законодавчої бази за підсумками діяльності Верховної Ради четвертого скликання, крім кількісних показників, доповнена також загальним аналізом розвитку законодавства у відповідних галузях права. Практично у кожному з розділів довідника знайшли досить повне відображення основні положення внесених до Конституції України зміни. Є також інформація про комітети, фракції, ТСК, парламентські делегації, порядок підготовки та розгляд питань, гармонізацію національного законодавства із законодавством Європейського союзу. А ще — як парламент контролює діяльність уряду і залучає громадськість до законодавчого процесу.