Директор Українського інституту екології людини (громадська організація) Михайло КУРИК присвятив понад 10 років вивченню фізичних властивостей води, зокрема, її енергетики. Тож знає про неї все. Або майже все. Ось його коментар:
— Київський, а також харківський водогони, на мій погляд, одні з кращих. Вода в них добра, незважаючи на те, що хлорується. Але еволюційно людина пристосована пити проточну — з поверхневих джерел, яка бачить сонце. Нині в Україні її, екологічно чистої поверхневої, ніде вже немає. А постійне вживання водопровідної спричиняє різноманітні захворювання. Адже життєдайна волога несе інформаційну пам’ять, і якщо контактує з токсичними відходами, хімічними речовинами, то жоден фільтр її не очистить. Тож вода в міській квартирі, на мою думку, є гомеопатична отрута. Її категорично не рекомендував би споживати принаймні дітям і вагітним. Краще — талу. Під час заморожування інформаційна пам’ять крижаної стирається, і ми отримуємо нову — цілющу зі збалансованими характеристиками.
Можна щодня, готуючи в домашніх умовах, отримувати високоякісну природну сиру воду, надзвичайно важливу для функціонування усіх органів і систем. Для цього її потрібно пропустити через будь-який фільтр, довести до кипіння, охолодити, набрати в пластикову пляшку —і в морозильник. За 1,5 доби одержите готову, структуровану питну воду, яка зберігає властивості протягом 6—8 годин. З бюветів джерельна — різна, але все-таки більш-менш екологічна чиста, і пристосувати її до потреб організму можна знову-таки через заморожування. Газовані води користі не додають. На жаль, у нас ще відсутня культура зберігання і вживання живильної вологи. Чому б не навчити людей очищати її природними деінтоксикантами або отримувати фахову консультацію щодо якості води в усіх регіонах? Ось просте правило, якого, втім, мало хто дотримується: доросла людина щодня повинна випивати не менше 200 мл води, якомога більше наближеної до внутріклітинної (дитина залежно від віку — від 100—200 мл). Нині такою є саме тала. Інакше — порушення водного балансу спричиняє окостеніння — появи каменів у нирках, жовчному міхурі, розлади серцево-судинної та нервової систем тощо.