Рокитнянська центральна районна лікарня. Її базі можуть позаздрити багато столичних медзакладів. Тут чисто і гарно, світлі палати, на ліжках — нова постільна білизна, в операційних — сучасне обладнання. Але чомусь ми не побачили хворих. Принаймні у тих відремонтованих відділеннях, по яких нас провів головний лікар цієї лікарні Олександр Коротун.

Утім, мета поїздки до пмт Рокитне Київської області була не екскурсія по чисто вимитих коридорах ЦРЛ.

В україно-американське бюро з прав людини звернулася тітка Олексія Горбача. Вона стверджувала, що головний лікар лікарні, де працював анестезіологом її племінник, обмежує права молодого фахівця. Ця ворожість головлікаря до молодого реаніматолога закінчилася судом.

А почалося все більш як півтора року тому. 10.01.2005 р. в лікарні помер пацієнт. Реанімаційні дії проводив Горбач. Головлікар стверджує, що чоловік помер з вини лікаря. Аргументує це тим, що, за даними патолого-анатомічного розтину, в померлого було зламано кілька ребер.

— Визнаю, що Горбача звільнив з порушеннями. У лікарні тоді сталася трагедія. Молодий лікар не впорався зі своїми обов’язками. Реанімаційні заходи провів з надмірною силою — зламав пацієнтові ребра. Пацієнт помер від цих травм, отриманих під час реанімації, — каже Олександр Коротун.

— До нас приїжджав обласний хірург, який бачив рецензію історії хвороби померлого, ми запитали, винен лікар чи ні. Той відповів: ваш лікар — молодець, усе зробив грамотно, професійно, — згадують травматолог Рокитнянської ЦРЛ Сергій Жирко, хірурги Іван Смольницький і Сергій Ігнатьєв.

Та й лікарська контрольна комісія визнала, що хворого не можна була врятувати у зв’язку з важким його станом.

А тоді лікар Горбач одержав догану від адміністрації та продовжував працювати. Після цього випадку, за словами колег Олексія, головний лікар почав до нього чіплятися. Щоправда, звільнив його через вісім місяців після того випадку за невідповідність обійманій посаді.

— Ця людина нестабільна, до нього під час роботи бути багато претензій, — стверджує Олександр Васильович. — Коли помер пацієнт на столі в Горбача, постало питання про проведення судмедекспертизи. Але я пожалів молодого лікаря. Чому звільнив не одразу? Я дав йому півроку повчитися. А він не хотів учитися. Казав: не буду, не буду, не буду...

Головлікар стверджує, що саме дружина померлого пацієнта приходила до нього і просила... направити анестезіолога на навчання. Мовляв, молодому фахівцеві треба ще вчитися. Особисто я сумніваюся, щоб жінка, яка втратила чоловіка, наполягала на такому покаранні, якби справді вважала лікаря винним.

Вона заявляє інше:

«10 січня 2005 року помер мій чоловік Л. у Рокитнянській центральній районній лікарні. Приблизно через півроку головний лікар Рокитнянської ЦРЛ Коротун Олександр Васильович пропонував мені написати заяву заднім числом до Рокитнянської прокуратури на неправомірні дії лікаря-реаніматолога Горбача Олексія Тарасовича, що, за його словами, стали причиною смерті мого чоловіка».

Жінка відмовилася писати цю заяву.

Олексій подав у суд на рішення адміністрації Рокитнянської ЦРЛ звільнити його «за невідповідність» і виграв справу. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області встановив, що звільнення було незаконним і зобов’язав лікарню сплатити позивачеві його зарплату за час вимушеного прогулу та моральну компенсацію. Цей конфлікт обійшовся державі в 6433 грн.

Тоді на сторону молодого фахівця стали його колеги — 25 лікарів. Вони свідчили в суді на його користь.

— Ми стали на захист Горбача не через те, що Коротун його звільнив. А як він його звільнив — заднім числом. Чіплявся до нього на рівному місці. Виніс догану за те, що під час операції він курив у коридорі, а не був в операційній. Я потім знайшов цього пацієнта, і той написав заяву, в якій зазначено, що Горбач від нього не відходив, — каже Сергій Жирко.

Після того, як старші колеги стали на захист анестезіолога і виступили свідками в суді, їм теж було несолодко.

— Офтальмологічне відділення лікарні, завідувачка якого була на боці Горбача, хотіли закрити через незадовільне санітарно-епідеміологічний стан. І тільки після втручання райадміністрації та підписів пацієнтів відстояли і відділення, і лікаря, — каже завідувачка гінекології Рокитнянської ЦРЛ Людмила Ільченко. — Наскільки мені відомо, лікаря Івана Смольницького головлікар картав за відсутність на робочому місці в його законний вихідний день. Потім писали заяву на звільнення лікаря за тимчасову відсутність на робочому місці. У цей час, наскільки мені відомо, хірург Смольницький допомагав хворій у неї вдома. Лікаря довели до гіпертонічного кризу...

— До нас приїздять люди на лікування з інших районів. Йдуть за підписом на дозвіл до головного лікаря, а він, як розповідають пацієнти, їм каже: куди ви приїхали — вони (тобто ми, лікарі) нічого робити не вміють. У такій обстановці дуже важко працювати. Ми боїмося виходити на чергування: раптом щось станеться. А нас зроблять крайніми, — кажуть лікарі.

Моральний клімат у колективі цієї районної лікарні — нездоровий. Опозиціонери в білих халатах виражають недовіру головному лікареві. Поки що тільки в кулуарах. Щоб це зробити офіційно, потрібно провести збори трудового колективу.

— Нам кажуть, що для цього немає підстав, — таку відповідь на свою ініціативу отримали прихильники публічного з’ясування стосунків від адміністрації лікарні.

Те, що відбувається в лікарні, сам Олександр Коротун пов’язує з великою політикою. А справа Горбача, вважає, — лише привід для тиску на нього, головлікаря, за допомогою співробітників лікарні. Складна комбінація...

— Нормальну, стабільну роботу колективу порушують політичні інтриги. Головного лікаря (Коротун говорить про себе в третій особі. — Авт.) хочуть звільнити за невідповідність займаній посаді. Цю посаду вже обіцяно людині від однієї відомої партії, — коментує ситуацію головлікар Рокитнянської ЦРЛ.

Сам він, за його словами, до жодної партії не належить. Що не кажи, боляче вдарила політика по колективу медиків районної лікарні. А коли лікареві боляче, то вже хворому...