Стій там, ідучи сюди

Складність звіту керівника оборонного відомства полягала ще й у тому, що, як зауважив міністр, він мусить у сесійній залі оперувати лише відкритими даними про роботу відомства. Вперше у Збройних силах України визначено завдання, які вони мають виконувати на наступні шість років, наголосив міністр оборони Анатолій Гриценко. «Є, — сказав він, — документ стратегічного характеру, підписаний Президентом України. Ним визначено, як діяти нашим військовим оборонцям у семи типових ситуаціях, що можуть виникнути внаслідок тих чи тих загроз». Два місяці тому міністром особисто підписано формуляри всіх бойових частин і з’єднань, які отримали чіткі вказівки до конкретних дій за будь-яких складних обставин і у мирний час, і в разі воєнного конфлікту. Чимало часу Анатолій Гриценко присвятив можливим закидам про корупцію у Збройних силах за його часів і мусив демонструвати конкретні документи, які мали переконати критично налаштованих парламентаріїв з числа антикризової коаліції у протилежному. І що найважливіше, «генерал у цивільному» не просив опонентів помилування, але не раз прохав виконати затверджену парламентом, у тому числі й депутатами-опонентами, норму бюджетної резолюції про фінансування Збройних сил. В іншому разі, за словами міністра, майже половина обзроєнь основних сил оборони може стати небоєздатними впродовж одного-двох років.

Головна теза другого «відповідача» — міністра закордонних справ Бориса Тарасюка: зовнішньополітичне відомство діє відповідно до напрямів, визначених в основних державних документах. Тарасюк наголосив, що на противагу політичним спекуляціям мусить говорити мовою фактів, а вони такі: зовнішня політика України нарешті стала прагматичною, наступальною, ми відмовилися від «прогинання спини». Оцінкою таких потуг відомства слід вважати подвоєння порівняно з попереднім роком іноземних інвестицій в Україну, спрощення візового режиму з країнами Євросоюзу. Одне слово, як зауважив пан Тарасюк, ми нарешті стали захищати українські національні інтереси, як захищають свої росіяни чи американці. США він назвав одним із найбільших інвесторів України, зауважив, що ГУАМ має бути вигідне Україні, а не певним політичним силам, а СНД — стати зоною вільної торгівлі 12 держав, а не «клубом за інтересами». Зрозуміло, що не оминув він і тему україно-російських відносин, зауваживши, що стосунки з Росією — це «рівноправний динамічний діалог». Він розвіяв чутки про можливі наміри розірвання угоди про тимчасове розташування Чорноморського флоту в Севастополі, зауваживши, що про це мова не велася і не ведеться, а йдеться лише про виконання обома державами відповідної угоди, і це міжнародна практика.

Позиції окремих фракцій, які отримали слово для запитань і виступів в обговоренні звітів обох міністрів, передбачити було неважко. Тарас Чорновіл зауважив, що Партія регіонів нікого не переслідує за переконання і політичні погляди, зіслався на довідки КРУ та інші документи про корупцію в Збройних силах і запропонував від імені фракції Партії регіонів визнати роботу обох міністрів незадовільною. «Нашоукраїнець» В’ячеслав Коваль, навпаки, закликав депутатів висловити вдячність міністрам за докладний професіональний звіт про справи в очолюваних ними відомствах і прямо казав про спробу політичної розправи над цими чиновниками, яких підтримує глава держави. Повним провалом у зовнішній політиці назвав роботу Бориса Тарасюка лідер комуністів Петро Симоненко і цілковитою втратою обороноздатності України оцінив стан наших Збройних сил. Він звинуватив міністра Гриценка в «торгашеському підході» у керуванні оборонним відомством, на що отримав слушну заувагу представника БЮТ Олександра Турчинова: сама антикризова коаліція провокує до цього армію таким бюджетом, тобто очевидним недофінансуванням війська. Ви самі знищуєте армію, а не міністр оборони, кинув він у бік політичних опонентів. І назвав сьогоднішнє двогодинне спілкування — заслуховування міністрів — невмотивованим. Ця теза і справді могла б отримати підтвердження в разі, якби більшості в парламенті не вдалося прийняти жодного рішення. А до цього йшлося. Адже за єдину узгоджену пропозицію двох профільних комітетів (з питань оборони і нацбезпеки та з питань закордонних справ) — доручити їм підготувати на наступний тиждень відповідний проект постанови Верховної Ради з цього питання —спочатку проголосували лише 46 народних депутатів. «Для чого тоді було слухати міністрів?» — слушно запитав Адам Мартинюк і поставив пропозицію на голосування вдруге. Цього разу її підтримали 246 народних депутатів. Отож остаточна доля міністрів Б. Тарасюка і А. Гриценка може бути визначена парламентом наступного сесійного тижня.

На порядку денному було ще кілька питань для розгляду за скороченою процедурою. Народні депутати підтримали законопроект про розмежування справ, підвідомчих господарським і загальним судам. Законодавці також підтримали закон про виноград та виноградне вино, а також низку ратифікаційних документів.