«Квіти життя» і букети хвороб

Що старші діти, то менше серед них здорових. Тим часом санаторії для лікування дітей використовуються не cповна. Чому? Це з’ясовували учасники «круглого столу», проведеного «Голосом України» у Донецькій області.

Одна санаторна путівка на 80 дітей

Мріючи про майбутнє дитини, батьки хочуть, щоб їхній син чи донька були здоровими. Однак нині здорова дитина — швидше виняток, ніж норма. Часто це — цілий букет хвороб. І хоч би які зусилля і гроші витрачалися на лікування, вони будуть марними, якщо із системи випадає одна ланка — санаторно-курортне лікування дітей і підлітків.

Архівні документи свідчать, що можливості солоного озера Ріпного у Слов’янську використовували для лікування дітей із захворюваннями шкіри ще в 40-х роках XІX століття. У післяреволюційні двадцяті роки XX століття тут був створений великий дитячий санаторій для лікування поліомієліту і кісткового туберкульозу. Навряд чи держава після першої світової війни була багатшою. Але те, що ставлення до повноцінного санаторного оздоровлення дітей було іншим, ніж нині, — безперечно.

Красномовною ілюстрацією реалій наших днів стало звернення до редакції колективу санаторію «Святі гори» у Святогірську. «В нашому місті діяли три санаторії: два — кардіологічного профілю і один — із захворювань органів дихання, — йдеться в листі, підписи під яким поставили 176 працівників. — Зараз залишився тільки один — «Святі гори». За останній рік кількість ліжок скоротилася із 500 до 300 і продовжує скорочуватися. У зв’язку із цим виникає загроза ліквідації санаторію і розпродажу його по частинах, по корпусах. Колектив звертається із проханням зберегти наш заклад як єдине ціле. В іншому разі Донбас позбудеться унікальної оздоровниці для дорослих і дітей, а 300 співробітників — робочих місць. Для багатьох із нас це — глухий кут, моральна і навіть фізична смерть». Для читачів пояснимо: у «Святих горах» кілька років тому було створено спеціалізоване відділення матері і дитини на 180 місць. Однак цієї весни його можливості залишилися незадіяними.

Стан і проблеми санаторно-курортного оздоровлення підростаючого покоління ми запросили обговорити фахівців під час «круглого столу», проведеного у санаторно-курортному реабілітаційному центрі «Словкурорт». 20 років тому тут було відновлено дитячу службу. За цей час понад 27 тисяч дітей поліпшили своє здоров’я. В 1998 році відкрито Український центр реабілітації підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Загалом у Донецькій області десять дитячих санаторіїв, де курс лікування проходять вісім тисяч дітей на рік. Крім того, обласне управління охорони здоров’я отримує путівки ще до 19 закладів, розташованих в інших областях України. Таку можливість мають 2—2,5 тисячі дітей на рік. Цього надзвичайно мало. Адже дітей віком до 17 років на Донеччині близько 800 тисяч, із них лише інвалідів 13 тисяч. Тобто в середньому одна санаторна путівка припадає на 80 дітей.

«Готові звернутися навіть до діаспори...»

Віктор Піляєв, головний лікар санаторію «Донбас»:

— Дитяча служба курорту, яка сконцентрована в нашому санаторії, працює у кількох напрямах. Перший — це міська програма оздоровлення, другий — обласна програма реабілітаційного санаторно-курортного лікування репродуктивного здоров’я підлітків і третій — реабілітаційне лікування дітей-«чорнобильців» (державна програма). Є приклади, коли ми працюємо напряму із підприємствами — вони купують путівки для дітей своїх робітників. Вигода очевидна: мама менше ходить на лікарняний, менше витрат на лікування із державного бюджету, в сім’ї панує спокійна атмосфера.

Водночас невирішених проблем достатньо. Насамперед виникають питання про терміни оздоровлення. Потрібно щонайменше три тижні, щоб організм відчув віддачу. Так закладено фізіологічно, і природу обдурити важко. Тим часом державна програма із оздоровлення «чорнобильців» — це 18-денний курс. Цього вочевидь недостатньо. А ось для програм, які фінансуються із місцевого бюджету, встановлено фізіологічно обгрунтовані терміни оздоровлення.

Інша проблема — сезонність перебування дітей у санаторії. Оздоровлення, зазвичай, припадає на літо. Хоча, з медичної точки зору, це не найоптимальніший термін. Загострення хвороби відбувається здебільшого навесні і влітку. І варто не чекати цього загострення, а провести профілактичне лікування. Тоді буде результат.

Можливості цілорічного оздоровлення дітей стримує відсутність у санаторії школи. Власне, школа є, але вона закрита і потребує капітального ремонту.

Надія Кушакова, голова депутатської комісії із охорони здоров’я та соціального захисту Слов’янської міської ради:

— Якщо цю школу відремонтувати, там можуть цілорічно навчатися діти — пацієнти санаторію. У нас чудові зали лікувальної фізкультури, тож юні спортсмени могли би відновлюватися після травм. Гадаю, в тій програмі, яку депутатський корпус готує для отримання статусу міста-курорту, цей рядок повинен бути одним із перших. Звичайно, міський бюджет не витримає капітального ремонту. Ми повинні просити державу, шукати позабюджетні кошти. Готові звернутися навіть до діаспори, адже ця школа завжди була українською, із гарними традиціями. На курорті настільки великі резерви для оздоровлення дітей, що ми не маємо права не використовувати їх на державному рівні.

За підрахунками депутатів, ремонт школи обійдеться в 1—1,5 мільйона гривень. У ній могли б одночасно навчатися 350 учнів. Вкладені кошти — це здоров’я нації. Непоганий приклад показує міська влада Слов’янська, де за рахунок місцевого бюджету ось уже третій рік оздоровлюють на Словкурорті школярів.

Сергій Оковитий, головний лікар дитячої лікарні Слов’янська:

— За два роки ми виділили із місцевого бюджету по 50 тисяч гривень. Під час першого заїзду оздоровили 180 дітей. Причому оформлення на лікування взяли на себе медичні працівники шкіл, батьків для цього не відволікали від роботи. Автобус забирав дітей із школи, вони проходили в санаторії всі необхідні процедури і поверталися назад. Наступного року ми врахували і харчування для маленьких пацієнтів. На 2006—2007 роки фінансування програми збільшили до 100 тисяч гривень. Крім дітей, які оздоровлюються за курсовками, додали групу для стаціонарного перебування. Наступного року плануємо групи перебування матерів із дітьми — якщо, приміром, це дитина із обмеженими можливостями пересування.

Завдяки такій ініціативі здоров’я змогли набратися юні пацієнти із захворюваннями опорно-рухового апарату, ті, що часто і довго хворіють, із лор-патологією, неврологічними, гінекологічними захворюваннями, а також «чорнобильці». У Слов’янську вважають, що практику санаторно-курортного оздоровлення за рахунок місцевого бюджету могли б запровадити і сусідні Краматорськ, Красний Лиман, Костянтинівка, Дружківка. Медичні працівники Словкурорту готові взяти на себе вирішення організаційних питань.

За сплеском народжуваності — спад?

Ще один аспект здоров’я підростаючого покоління красномовно змалював генеральний директор санаторно-курортного реабілітаційного центру «Словкурорт» Віктор Яковленко:

— Через 10—15 років на Україну чекає страшна демографічна ситуація. Так, керівництво держави зробило кроки, щоб підтримати матерів. Але теперішній невеликий сплеск народжуваності спостерігається за рахунок покоління 1980-х. Зовсім скоро йому на зміну прийде покоління 90-х, і там набагато менше дівчаток здорових фізично. Потрібна державна програма із оздоровлення підростаючого покоління. Хто буде заробляти старим пенсію, хто народжуватиме дітей? «Словкурорт» має все необхідне: лікувальну базу, досвідчені кадри, великий досвід. Ми готові приймати дівчаток і заряджати їх здоров’ям.

За даними, які оприлюднила Марина Сергієнко, виконувачка обов’язків головного позаштатного дитячого гінеколога управління охорони здоров’я Донецької обласної держадміністрації, профогляди свідчать: кожна третя дівчинка в області має патологію репродуктивної системи. Якщо говорити про дівчаток 15—17 років, тобто тих, які стануть матерями уже завтра, то тут ситуація ще більш невтішна: патологію репродуктивної системи фіксують у двох із трьох обстежених.

— Абсолютно здорових серед підлітків лише 6,3 відсотка, — зазначила М. Сергієнко. — За останні 20 років ця цифра скоротилася в чотири рази. 75 відсотків підлітків мають хронічні патології. У рідкісних випадках ми зустрічаємося із одним захворюванням. Зазвичай це цілий букет, ушкодження від однієї до трьох систем.

Щороку служба дитячої гінекології в області розширюється: вже діють 29 кабінетів і відділення на 50 ліжок у регіональному центрі охорони материнства і дитинства. Медики наполягають на створенні «замкненого кола»: щоб дітей не лише обстежували і лікували, а й оздоровлювали в санаторії. Така можливість для дівчаток з’явилася лише два роки тому. І лікування вже принесло перші позитивні результати.

Магічне слово «тендер»

Петро Писаренко, головний лікар санаторію «Святі гори»:

— У нас є спеціалізоване відділення для матері і дитини. Ми подавали документи на участь у тендері на початку року. Але нам відмовили. Корпус простоює. Точніше, ми частково використовуємо його для оздоровлення дорослих. А наші діти із мамами отримують путівки в оздоровниці за 600—800 кілометрів. І часто відмовляються — через складну дорогу. В обласному відділенні Фонду соціального страхування таких путівок наприкінці травня накопичилося на 5 мільйонів — і дитячих, і дорослих. На жаль, під час тендерів не враховуються досвід, лікувальна база, а вирішальним чинником стає ціна. Але ж у нас для дітей справді створені найкращі умови!

Зайвим доказом цього є той факт, що взимку у «Святих горах» приймали дітей із Алчевська, де трапилася аварія на тепломережі. Спочатку в санаторії очікували на 250 гостей, привезли 390. Тоді для дітей справді обирали кращі оздоровниці, які були здатні в короткий термін мобілізуватися, прийняти потерпілих і створити для них комфортні умови у тридцятиградусні морози. Щоправда, оздоровниця досі не отримала із держбюджету гроші за проживання вивезених із Алчевська дітей і дорослих. І цей борг також лягає тягарем на санаторій.

— Не можна всерйоз брати до уваги ті заклади, які були профілакторіями або турбазами, а потім раптом стали санаторіями, — наголошує на іншому аспекті проблеми В. Яковленко. — Вони виграють конкурси за рахунок цінової політики. А інше? Не можна проводити тендер «наосліп», треба виїжджати і дивитися на місці, які умови не просто для відпочинку, а для лікування дітей. Якщо держава збирається серйозно і професійно вирішувати проблему санаторного оздоровлення, то давайте поважати професіоналізм.

Часто правила тендера суперечать логіці. Наприклад, цього року санаторій «Донбас» подав заявку на участь у тендері, де предметом закупівлі були путівки для оздоровлення дівчаток-підлітків із Київщини. Але оскільки конкурентів у слов’янців більше не виявилося, тендер... не відбувся. Кому від цього стало краще, якщо дівчатка так і не поїхали до санаторію?

Учасники «круглого столу», керівники Спілки громадських організацій «Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів усіх рівнів» Владислав Зубар та Геннадій Островерх із Харкова висловили свої пропозиції щодо успішної участі санаторіїв у тендерах. Розмова виявилася гострою, і закиди на адресу державних органів спробував відбити представник обласного управління у справах сім’ї та молоді Юрій Самохвалов:

— Переконувати в необхідності санаторно-курортного лікування дітей нікого не варто. В нашому управлінні всі об’єктивно розуміють, що це потрібно робити. Але як робити? Де шукати джерела грошей? Кошти виділяє бюджет, а він, на жаль, не безрозмірний. Щодо тендерів, то хочемо ми чи не хочемо, але існує закон, і його треба виконувати. Затверджено обласну програму санаторного лікування дівчаток-підлітків. У перший рік ми працювали лише з «Донбасом», наступного року в конкурсі брали участь санаторії Євпаторії і Бердянська, які також запропонували послуги за цим профілем. Не всі в області, на жаль, знають про таку можливість оздоровлення, і ми через наш центр намагаємося відшукати дівчаток, яким потрібна допомога. До речі, і хлопчиків також плануємо лікувати.

Це все фінансується із обласного бюджету. Державний бюджет, на жаль, не передбачає таких можливостей. Із держбюджету закуповуються путівки зазвичай для дітей-«чорнобильців» та дітей-інвалідів. На всю Україну виділено близько 40 мільйонів гривень — це крапля в морі. На рівні області на оздоровлення дітей цього року було передбачено майже 7 мільйонів гривень, і ми намагалися враховувати різні категорії дітей. Наприклад, дітей загиблих шахтарів не вважають «пільговиками». Але для нашої області це дуже актуально, і ми включили цих дітей.

До Верховної Ради подано проект нового закону про відпочинок та оздоровлення. За словами фахівців, які встигли ознайомитися із проектом, у тексті немає жодного слова про санаторно-курортне оздоровлення дітей! Наче лікуються на курортах у нас лише дорослі. На думку учасників «круглого столу», поки ще не пізно доповнити проект окремим розділом, який стосувався би безпосередньо здоров’я підростаючого покоління. Щоб такі програми були справою не лише окремих ентузіастів, а й держави в цілому.

Ліна КУЩ, Ірина ОЛЬШАНСЬКА.

Донецька область.