Сьогодні Верховна Рада заслухає звіт міністрів закордонних справ та оборони Бориса Тарасюка і Анатолія Гриценка. Днями Прем’єр-міністр Віктор Янукович відкрито заявив, що порушуватиме питання перед главою держави про відставку Бориса Тарасюка. Натомість Віктор Ющенко, за словами його прес-секретаря, вважає, що відставка міністра закордонних справ уповільнить євроінтеграційні процеси України.

Камо грядеші, країно?

Отже, сьогодні можна стверджувати: це не війна секретаріатів Президента і уряду, фактично почалося відкрите протистояння глави держави і прем’єра. Побічним доказом цього є і указ, який визначає поведінку Віктора Януковича під час його візиту до США. Ми вже не раз писали, що суперечності між двома провідними політиками з прихованих стають явними. Ще тоді, коли Віктор Ющенко замість уряду вніс на розгляд Верховної Ради пакет «сотівських» законопроектів. Але повернімося до міністрів. Стаття 85 Конституції визначає повноваження парламенту. Зокрема, у ній йдеться і про кадрові призначення, у тому числі міністрів. Кандидатури міністрів закордонних справ та оборони вносить на затвердження на посадах Президент, решту — прем’єр. Але Верховна Рада має право звільнити з посад усіх. Однак процедуру звільнення ні в Конституції, ані в законах не прописано. Окрім того, невідомо, що робитиме парламент, коли глава держави повторно внесе кандидатури відставлених міністрів на розгляд народних обранців або залишить їх на посаді виконувати обов’язки? Тим більше, відповідно до рішення Конституційного Суду виконувати обов’язки можна до шести місяців.

Власне, проблема не в прізвищах міністрів, а в тому, що кожна зі сторін протистояння намагається трактувати положення нового Основного Закону на свою користь. Не дивно, що глава держави видав указ, за яким передбачається сформувати конституційну комісію для вдосконалення політичної реформи. А Народний Союз «Наша Україна» доручив депутатам-однопартійцям звернутися до Конституційного Суду з поданням про скасування політичної реформи і водночас запропонувати свій варіант цих змін. Так би мовити, «відповідь Чемберлену» не забарилася.

Тож у подальшому нас чекає, з одного боку, ветування тих законів, які, на думку глави держави, порушують не тільки Конституцію, а й зазіхають на повноваження Президента. З другого — можна сподіватися початку нового переговорного процесу між основними політичними гравцями. Тим більше, Голова Верховної Ради Олександр Мороз звернувся з листом до глави держави і прем’єра з пропозицією продовжити роботу «круглого столу», на якому і обговорювати найактуальніші теми розвитку країни.

Зима тривоги нашої

Натомість в економіці, схоже, нас очікують непрості часи. Той проект державного бюджету, який нині обговорюється у Верховній Раді, очікує вето глави держави. Причини такого кроку Президента лежать на поверхні. І «Голос України» у публікаціях звертав увагу на недоліки проекту головного фінансового документа країни.

Водночас у жовтні відбувся інфляційний стрибок і уповільнення темпів зростання виробництва. Так економіка зреагувала на методи адміністрування, які застосував уряд і щодо повернення податку на додану вартість, і щодо експортерів зерна. Окрім цього, з наступного року нас очікує 130 доларів за тисячу кубометрів газу і підвищення житлово-комунальних тарифів у кілька разів.

Зрозуміло, не все залежить від уряду. Однак потрібні передусім чіткі і зрозумілі правила поведінки на ринку для всіх, а не для обраних. Інакше — досягнути декларованої мети не вдасться. Отож проблем не поменшає, а навпаки — побільшає.

Власне, тому більшість громадян з тривогою очікує приходу зими.