За п’ятнадцять років на Миколаївщині вчетверо зменшилися площі зрошувальних земель. Значно погіршився їх технічний стан. Як результат — скорочення виробництва сільгосппродукції на землях, що поливаються, майже у п’ять разів. Ці факти оприлюднено на нещодавній сесії обласної ради під час розгляду обласної програми підтримки розвитку зрошуваного землеробства до 2010 року.
Враховуючи те, що Миколаївщина розташована в посушливому південному степу, для зменшення негативного впливу кліматичних умов тут свого часу побудували зрошувальні системи на площі 194 тисячі гектарів. Унаслідок реформування агросектору зрошувані землі з колективної та державної власності перейшли в приватну. Кількість власників та орендарів збільшилася з 214 у 1990 році до 16 тисяч у 2006-му. Це створило проблему в збереженні технологічної цілісності меліоративних систем та ускладнило їх експлуатацію.
70 відсотків зрошуваних земель не поливаються через розукомплектування, незадовільний технічний стан внутрішньогосподарських систем і відсутність дощувальних машин. Тому багато нарікань висловили депутати-аграрники на адресу органів внутрішніх справ. Адже причина пошкодження меліоративного обладнання — масові крадіжки.
Втім, як зазначив заступник начальника обласного УМВС Артур Войтенко, не все під силу міліції. Нинішнього року до органів внутрішніх справ надійшло 65 повідомлень про розкрадання зрошувальних систем. Найбільш постраждалі — Березнегуватський, Єланецький та Снігурівський райони. Але тільки за 17 фактами порушено кримінальні справи, і лише дві з них дійшли до суду. З інших у порушенні кримінальних справ відмовлено. Через... неможливість встановити власників майна. Адже колишні господарі від нього вже відмовилися, а до комунальної власності майно ще не прийнято.
Ще одна причина — невизначеність статусу конкретних меліоративних мереж. Для того, щоб порушити кримінальну справу, до суду слід надати довідку за більш як десятьма показниками. Зокрема, вказати балансову вартість, першоджерела, на підставі яких системи прийняті у власність тощо. Зібрати такі відомості сьогодні досить проблематично. Тому буває, що навіть коли всі меліоративні системи передано до комунальної власності, суд не дає погодження до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такий факт зафіксовано в Березнегуватському районі.
Програма підтримки зрошуваного землеробства, яку прийняли на обласній сесії, передбачає повернути під полив 90 тисяч гектарів. Планують також збільшити площі краплинного зрошення, придбати дощувальні машини, реконструювати зрошувальні системи та поліпшити екологічний стан земель. Обласний бюджет готовий виділити на ці заходи 23 мільйони гривень до 2010 року. Загальна потреба у коштах становить 346 мільйонів. Депутати сподіваються на державний бюджет та власні кошти сільгоспвиробників.
