«Оркестр, який грає злагоджено»

Делегація у складі народних депутатів України Валерія Камчатного, Володимира Броннікова, Ярослава Кендзьора, Ореста Муца, Миколи Садового та Володимира Ткаченка взяла участь у роботі Парламентської асамблеї Центральної європейської ініціативи (ЦЄІ). Вона відбулася 2—3 листопада у столиці Албанії. На чому саме акцентували увагу європейської спільноти українські делегати, які питання вирішувалися і чого вдалося досягти, в інтерв’ю «Голосові України» розказав глава нашої парламентської делегації народний депутат України Валерій КамЧатний.

— Нашим читачам було б цікаво дізнатися, чим сьогодні є ця міжнародна організація, адже вона не так на слуху, як, скажімо, Евросоюз чи НАТО.

— Як відомо, до складу цього угруповання входить 18 держав. Зокрема, ті, які є членами Європейського союзу, ті, що готуються стати його членами, й ті, які мають надію бути членами ЄС. До останньої групи належить і Україна. Домінантною темою в роботі ЦЄІ є розвиток політичних, економічних, культурних зв’язків країн та сприяння розширенню ЄС. У роботі ЦЄІ є дві складові частини. Це міжпарламентські зв’язки і зв’язки урядів. По черзі відбуваються відповідні засідання на рівні парламентських делегацій і на рівні урядових. Наша делегація брала участь у роботі парламентського виміру Центральної європейської ініціативи. Головування в цій організації відбувається по черзі однією з країн-учасниць. Цього року головує Албанія. Тому й нинішнє засідання відбувалося в столиці цієї країни Тірані.

— Що саме було предметом розгляду асамблеї?

— Розглядалися два основні питання. Це імплементація нових правил роботи ЦЄІ, а також розвиток ситуації з освітою. Передувало сесії Парламентської асамблеї засідання в комітетах, що створені в рамках організації. Їх три. Загальні комітети: з політичних та внутрішніх питань, з економічних і з питань культури. І я відзначаю, як дуже приємний факт і як прорив України в роботі в цій дуже поважній організації, що в двох із них представники України отримали керівні посади. У загальному комітеті з політичних та внутрішніх питань заступником голови комітету було обрано вашого покірного слугу, а в комітеті з питань культури заступником голови став Володимир Ткаченко. Цьому передувала досить жвава і серйозна дискусія, але обрання саме представників України говорить про те, що європейська спільнота дуже поважає прагнення Києва вступити до ЄС, і це було вирішальним чинником того, що саме нашим представникам були надані керівні посади в цих комітетах.

Асамблея також приділила значну увагу таким традиційно болючим питанням сучасності, як міграційні процеси, питання боротьби з тероризмом, питання, пов`язані з корупцією в широкому розумінні цього поняття. За підсумками дискусії було прийнято змістовну декларацію.

— Повернімось до порядку денного асамблеї. Які проблеми щодо освіти непокоять Європу?

— Основну увагу було зосереджено на питаннях, які мають безпосереднє відношення і до нашої країни. Це адаптація наших дипломів до європейських стандартів, впровадження Болонського процесу в роботу наших навчальних закладів, боротьба з корупцією у вузах. До речі, українські делегати поза програмою мали зустріч з ректором Національного албанського університету Шезаєм Рокаєм та деканами факультетів цього університету. Ми домовились про подальшу співпрацю з цих питань. Було знайдено спільну думку щодо тих проблем, про які йшла мова.

— Чого нашій делегації вдалося досягти протягом цих днів?

— Основний результат той, що європейська спільнота підтримує наміри України щодо вступу до ЄС і готова робити все, щоб цей вступ відбувся якомога швидше. У заключній декларації, зокрема, йдеться про те, що європейський регіон досяг значного прогресу на шляху посилення демократії. Тому асамблея підтверджує, що цей прогрес є не тільки передумовою низки країн, зокрема України, для членства в ЄС, але також і важливим доробком у її власному праві щодо гарантування стабільності та мирного розвитку європейського регіону. ЦЄІ визнає, що, незважаючи на різні стадії й різноманітні форми, всі держави—члени цієї міжнародної організації рухаються вперед по шляху до європейської перспективи, визнаючи відповідальність діяти згідно з європейськими стандартами та вимогами.

У заключному документі парламентарії відзначили окремо активну роль парламенту Албанії в цьому вимірі. Ми мали зустрічі з керівництвом албанського парламенту. Зокрема, зі змістовною промовою перед нами виступила керівник албанського парламенту пані Жозефіна Топалі, а також головуючий цього року в ЦЄІ депутат албанського парламенту пан Газменд Окета.

— Які ще цікаві зустрічі відбулися в рамках асамблеї?

— У нас була нагода познайомитися з однією цікавою людиною. Це почесний консул України в Албанії Джеват Ріра. Він відомий албанський бізнесмен і на громадських засадах виконує обов’язки почесного консула. Як відомо, в нас немає прямих консульських зв’язків з Албанією, і, на жаль, нашим громадянам, якщо треба поїхати до Албанії, то доводиться звертатися до послуг дипустанов, скажімо, в Польщі. І це одне з питань, які ми обговорювали під час зустрічі з паном Рірою.

— Чи так важливо нині для України вирішення цієї проблеми?

— Існують певні стереотипи, тому не всі знають, що сьогодні Албанія, яка розташована в центрі Європи, має дуже великі можливості для того, щоб виконувати роль держави, яка б змогла об’єднати сусідів по регіону в багатьох питаннях. Вона міститься на восьмому європейському транспортному коридорі. Через неї проходять важливі транспортні магістралі, і ми переконалися на власні очі, що зараз в економіку Албанії вкладається надзвичайно багато інвестицій. Країна будується, приводяться до ладу дороги, тротуари, будинки, з’являється багато банків, офісних центрів. Тобто країна починає ставати більш європейською. Хоча справді колишній комуністичний режим свого часу зобов’язав усіх громадян Албанії побудувати біля кожної оселі, і це, мабуть, буде цікаво знати, такі собі бункери-бомбосховища. І ми бачили, що залишки цих конструкцій досі існують. Як нагадування про тяжке тоталітарне минуле. Але нині країна стала зовсім іншою. Люди стали вільнішими, ініціативнішими.

— Тобто є реальні перспективи для двосторонньої співпраці?

— Так. Країна має надзвичайно цікаві можливості з точки зору розвитку економічних, політичних, культурних зв’язків з Україною. Зокрема, це туризм. Албанія має більш ніж 400 км берегової лінії, де вже зараз побудовано мережу готелів, і якщо зараз наші люди їдуть відпочивати на курорти Хорватії, Чорногорії, то не менш цікаві перспективи є і в Албанії. Це країна з середземноморським кліматом, прекрасними пляжами й готелями. Але проблеми з візовим режимом не дають можливості всім нашим співвітчизникам поїхати туди відпочивати. Крім того, країна потребує багато будівельних матеріалів, цементу, металу — те, що може експортувати Україна. Вже зараз є певний прорив завдяки пану Рірі та іншим колегам у питаннях експорту пшениці, інших наших товарів. Я вважаю, що в цьому плані є дуже великі перспективи і можливості, які ми повинні використовувати.

Під час перебування нашої парламентської делегації, а це була, за нашими спостереженнями, перша серйозна парламентська делегація з України, народилась цікава і перспективна ініціатива про створення міжпарламентської групи Україна—Албанія. І вже відбулося перше, організаційне, засідання. Групу створено, і ми налаштовані на те, щоб найближчим часом перейти від організаційних зборів до конкретних міжпарламентських зв’язків з цією країною, з якою, ще раз підкреслюю, в нас є досить цікаві й серйозні перспективи.

— А як щодо культурного співробітництва в ЦЄІ?

— В рамках культурної програми ми мали нагоду послухати чудовий концерт молодіжного симфонічного оркестру ЦЄІ, створеного з представників більшості країн, які входять до цієї організації. І це символічно. Вважаю, що всі країни —учасниці Центральної європейської ініціативи становлять певний оркестр, який намагається грати злагоджено й керується однією метою. Треба було бачити очі цих молодих людей!

— Чи є серед них українці?

— На жаль, поки що немає. Але зараз це питання вирішується. І ми скоро побачимо в цьому оркестрі представників кращих українських музичних шкіл.

— Які ваші подальші плани?

— За три тижні після роботи парламентаріїв відбудеться зустріч на рівні глав урядів. Нам відомо, що Прем`єр-міністр України Віктор Янукович планує взяти в ній участь. Ми готуємо цілу низку пропозицій для нього за результатами нашого перебування там. Бо дуже багато питань, які мають суто економічний характер розвитку наших відносин, співробітництва. Зокрема, в питаннях туризму, експорту. А наступна зустріч парламентаріїв ЦЄІ відбудеться в Болгарії. І ми вже готуємо низку питань, які будемо обговорювати.