У курортному Скадовську вирують пристрасті. Громаді, органам місцевого самоврядування та природоохоронним службам треба ухвалити рішення, від якого залежить майбутнє цієї дитячої оздоровниці національного значення, а також доля одного із стратегічних підприємств регіону. Йдеться про Скадовський морський торговий порт, що донедавна був одним з «годувальників» краю. Тут майже десять років працювала міжнародна поромна переправа Зонгулдак—Скадовськ, і до українського міста з Туреччини двічі на тиждень прибували пороми із цілими караванами транзитних вантажівок. Платежі від розмитнення товарів та інших послуг приносили до бюджету від двох до трьох мільйонів гривень, але в лютому нинішнього року переправа повністю зупинилася, а порт перейшов на скорочений графік роботи. Треба було шукати якісь можливості для його порятунку. Та раптом з’ясувалося, що порятунок для портовиків може стати ударом по екології та курортному бізнесу.

Міжнародну переправу Зонгулдак—Скадовськ протягом останніх років обслуговувала російська компанія, яка використовувала старі пороми місткістю 60—70 автопоїздів. У цих суден закінчився експлуатаційний ресурс, і з лінії їх прибрали, але й нічого нового колишній діловий партнер запропонувати порту не зміг. Натомість зацікавленість у продовженні роботи переправи виявили одразу дві турецькі компанії, готові обслуговувати лінію Зонгулдак—Скадовськ своїми поромами. Та для збільшення економічної віддачі від проекту вони бажають використовувати місткіший транспорт на 100—150 вантажівок, але порт їх зараз приймати не може. Глибини на його фарватері сягають 4,5—5 метрів, а для поромів-гігантів потрібно щонайменше 6 метрів. Адміністрація морських портів України ще на початку нинішнього року заявила про можливість розв’язання проблеми через штучне поглиблення фарватеру, при цьому на вичерпування мулу та піску і його скидання подалі від гавані необхідно майже вісім мільйонів гривень. І тут екологи, громадськість, власники дитячих оздоровниць та місцева влада «вибухнули».

— Усі попередні поглиблення фарватеру Скадовського морського торгового порту закінчувалися тим, що тонни піску та мулу вивозили на підводну банку (мілину) «Піонерська» у Джарилгацькій затоці Чорного моря, береги якої всіяні дитячими пляжами. Морські течії вимивали з цього мулу всіляке сміття й гниючі рештки виносили на берег, де засмагали та гралися дітлахи. Звісно, чистоті води та приємним враженням маленьких гостей від купання це не сприяло, — згадує старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков. — Якщо вирішувати проблему без шкоди для узбережжя, грунт з суднохідного каналу треба вивозити за межі унікальної затоки і скидати на глибині, щоб припливи не повертали його назад на фарватер. Та це надто дорого і на збільшення дистанції «евакуації» ніхто йти не хоче.

Науковці нагадують, що Джарилгацька затока — ще й домівка для рідкісних видів риб, водоростей, кількох колоній їстівних устриць, яких у Чорному морі майже не залишилося. Якщо їх засипати тоннами піску, то вони такої наруги не винесуть і загинуть. Відтак, світ навколо нас збідніє. Хоча господарників та владу турбують не так молюски та водорості, як перспектива зриву курортного сезону.

«Псувати відпочинок не збираємося»

Звісно, портовики розуміють, що на кону стоїть добробут міста, в якому вони також мешкають. І налаштовувати проти себе громаду не хочуть, всіляко намагаючись заспокоїти збурення.

— За попередніми підрахунками, для безпечного проходу великотоннажних поромів суднохідний канал порту необхідно поглибити на дистанції в 1,2 морської милі, вийнявши драгою загалом 70—80 тисяч кубометрів ґрунту. Це дуже багато, і нині вивчають два варіанти: або скидати його на старе місце звалювання у Джарилгацькій затоці, або використати для намиву окремої ділянки на узбережжі. Тут своє слово мають сказати екологи, але роботи до завершення курортного сезону навряд чи почнуться — адже треба чимало часу на розробку проекту, отримання бюджетного фінансування. Тож ніхто псувати курортникам відпочинок не збирається: такі побоювання я вважаю марними, — коментує ситуацію начальник адміністрації Скадовського морського торгового порту Олег Проточенко. — Натомість відновлення міжнародної переправи дасть змогу збільшити потік вантажів до 800 тисяч тонн на рік. А це і солідні відрахування до бюджету, і нові високооплачувані робочі місця.

Прихильники розвитку Скадовська саме як дитячої оздоровниці пропонують з поглибленням дна затоки не поспішати, а ширше використовувати можливості існуючої гавані, облаштовуючи тут, приміром, «марину» — стоянку дорогих яхт. Таких було чимало в Криму, але після його захоплення росіянами багато хто з українських власників дорогих суден неодмінно шукатиме їм безпечнішого прихистку на Чорноморському узбережжі. То чому б не збудувати його саме тут? Однак фахівці з економіки від «маніловщини» застерігають. Інвестори, котрі не проти вкласти мільйони доларів у створення тут стоянки яхт, чомусь на горизонті не з’являються. А поглиблення фарватеру дасть змогу в стислий термін і з порівняно невеликим вкладенням капіталу повернути порт до нормальної роботи вже незабаром.

— Після того як міжнародна поромна переправа закрилася, потік імпортних вантажів до Скадовського морського торгового порту геть змілів — нині істотно переважає експорт. Але його обсягів, вочевидь, недостатньо: недарма ж портовики перейшли на скорочений робочий тиждень. Вважаю, якщо відмовитися від прийому поромів із великим тоннажем, майбутнє порту опиниться під загрозою. Ми не повинні вибирати між курортом і портом — ці аспекти життя для Скадовська однаково цінні, — зауважує начальник Скадовського митного пункту Андрій Петях.

Зрештою, час для пошуків способу порятунку порту, який задовольнив би всіх, ще є. Головне, щоб дослухатися до місцевої громади не забули, щоб потім владу та портовиків не звинувачували, що рішення приймалося «через голови» городян, і не влаштовували через це чергову «війну». Локальних війн в Україні, коли сусід іде проти сусіда, і без того забагато — не треба ще одну розпалювати.

Фото Олексія БЄЛОУСА.

Цитата

«Ми розуміємо проблеми портовиків. Але де гарантії, що міська громада отримає відрахування від діяльності вантажоперевізників? А от збиток від зриву туристичного сезону буде відчутний для скадовчан. Таке вже було в нашій історії, коли вирішили вирощувати рис на березі моря і мало не знищили унікальні природні умови Джарилгацької затоки».

Олександр Гавриш, міський голова Скадовська (офіційний сайт Скадовської міськради).

Пляж у Скадовську, де, зокрема, відпочивають діти з оздоровчих таборів.

Міжнародні пороми у Скадовському морському порту.