* Держкомстат повідомив, що індекс споживчих цін у жовтні становив 2,6 відсотка, від початку року — 8,7. Протидія уряду інфляційним процесам тим часом набула командно-адміністративних форм.
* Приріст прямих іноземних інвестицій та зростання валютних резервів, за даними Нацбанку, сягнули історичного максимуму.
* Кабінет Міністрів підготував законопроект з податковими ініціативами.
Рівень інфляції, як на мене, завжди характеризує діяльність будь-якого уряду не збоку, не здалеку, а зсередини і зблизька. Тому, якщо брати до уваги, що уряд
«закрив» річний прогноз інфляції у жовтні, то будь-який комплімент на його адресу я розцінюю як аванс на майбутнє. А зі мною й усі, хто усвідомлює, що інфляція — це найбільш віроломний податок на доходи громадян. Коротко нагадаю, жовтневий стрибок цін зумовив подорожчання здебільшого житлово-комунальних послуг і почасти — продовольчих товарів. І від того, і від іншого уряд застерігали заздалегідь, але, так само, як і два роки тому, він довіряє більше власній методі боротьбі з цінами. Назву її лояльно — командно-адміністративною. Це — коли за допомогою однієї-двох постанов і судового рішення, заплющуючи очі на багатомільярдні збитки, зупиняють експорт зернових. Для чого? Щоб надати можливість Аграрному фонду купувати зерно у вітчизняних аграріїв на 40—50 доларів США дешевше за світові ціни і тим самим збити ціну на хліб.Підсумуємо. Через блокування експорту зерна, у тому числі і в рамках виділених мізерних квот, збитків зазнають, по-перше, зернотрейдери, по-друге, затоварені зерном порти, по-третє, бюджети (вони недорахуються мільйонів гривень податків). Це вже не так смішить, як урядова рекомендація знизити ціни на продовольчі товари, бо дешевшає бензин (ще б уродило, як очікували, ще б подешевшали й інші енергоносії, кредити тощо. — Авт.). І має це не такий наївний вигляд, як рекомендація аграріям продавати вирощене за нав’язаними цінами.
Однак тхне вже знайомим командно-адміністративним духом, який не покращує, а погіршує інфляційний клімат наприкінці цього року і в наступному. Знизити ціни на продовольчі товари на два відсотки не так просто, як підняти акцизи на пиво. Тим паче що останні три місяці знижували імпорт на продовольчі товари до нігтя, наче і поголів’я ВРХ зростає, і посіви кормових культур дотували, і на полях вродило, як ніколи. От і секретаріат Президента країни знову поділився з людьми більш песимістичним прогнозом щодо інфляції на рік наступний, ніж у уряду. На жаль.
Не завадить, однак, схрестити пальці, поки Міністерство фінансів не виконає доручення Прем’єр-міністра Віктора Януковича і не віднайде можливостей фінансування зарплат і пенсій держбюджету-2006. Відомство Миколи Азарова запевняє, що на ці цілі бракує 2,5 мільярда гривень. (Це при тому, що дефіцит держбюджету-2006 запрограмований у 13,2 мільярда гривень). Але повболівати за уряд варто вже тому, що він збирається не скорочувати соціальні програми, а профінансувати витратні статті грішми, заощадженими на обслуговуванні зовнішнього боргу. Втім, людей цікавлять не так джерела, як, власне, самий факт фінансування і його наслідки. Бо ще не стерся з пам’яті 2004 рік, коли добрі наміри звести кінці з кінцями вивели з рівноваги і товарний, і фінансовий ринки.
Про більш приємне говорив Нацбанк. Виявляється, дев’ятимісячний приріст іноземних інвестицій (за попередніми даними) досяг рекордної позначки за всі роки незалежності. Станом на початок жовтня, за словами керівника групи радників голови Нацбанку Валерія Литвицького, країна мала 19,6 мільярда доларів США від нерезидентів, при тому, що торік на цей час мали 9,5 мільярда доларів. На думку експерта, це неабиякий стимул для активізації ділової активності вже цього року, а не тільки в подальшому. До того ж історичний максимум приросту іноземних інвестицій має безпосередній зв’язок з оновленням історичного максимуму валютних резервів Нацбанку, які на тижні подолали рубіж у 19,5 мільярда доларів США.
Звідси випливає щонайменше три висновки. Перший: коли у другому кварталі уповільнилися внутрішні інвестиції в основний капітал, його підтримали нерезиденти; другий: експортна виручка залишається найглибшим інвестиційним джерелом, тому торгувати слід будь з ким, керуючись економічними міркуваннями, а не політичними установками; третій: країна потребує принаймні втричі більше прямих іноземних інвестицій, і вона їх матиме так швидко, як подолає період відносної політичної стабілізації.
Коли це станеться, зараз не скаже ніхто. Бо це залежить не тільки від розв’язання тих питань, на які не знайшов відповіді у Києві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. А й від розв’язання тих, на які шукає відповіді сьогодні малий, середній і великий бізнес країни. У тому числі, вони стосуються податкових ініціатив уряду, які пропонується впровадити з наступного року. Наприклад, виробничників пригнічує відмова уряду від впровадження механізму прискореної амортизації основних фондів, який залишав би у їх розпорядженні додатковий інвестиційний ресурс. Банкірів обурює намір скасувати обов’язковий порядок створення фінансовими установами страхового фонду під кредити. Багатьом народним депутатам не зрозуміло, що таке інвестиційний податковий кредит і на яких умовах його надаватимуть. А підприємців лякає подача електронної звітності з ПДВ по кожному контрагенту. Усе це та інше не гарантує легкого проходження законопроекту у сесійній залі.
