Замах на «Перлину»

Кожна закарпатська оздоровниця має свій особливий шарм. Є він і в чи не наймолодшого у краї кліматобальнеологічного санаторію «Перлина Карпат». Адже розташований заклад у чудовій затишній місцині — в мальовничій долині річки Латориці, серед букових та дубових лісів, на висоті 300 метрів над рівнем моря, біля джерел та струмків із кришталево чистою водою. Сусідує «Перлина» з більш відомими оздоровницями «Карпати» та «Синяк». Для відпочивальників — усі транспортні зручності. Неподалік — автострада «Київ—Чоп», залізнична станція «Карпати», а до міста Мукачевого звідси менш як 20 кілометрів.

Лікують у «Перлині Карпат» хвороби серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, в тому числі атеросклеротичні ураження серця й судин, гіпертонію та гіпотонію, хронічні гастрити, виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки, жовчного міхура, сечостатевої системи, а також цукровий діабет легкого та середнього ступенів. Швидко відновлюють у «Перлині Карпат» здоров’я і ті, хто переніс міокардит чи операцію на шлунку. Для цього санаторій має сучасну лікувальну базу із розширеним спектром оздоровчих процедур: кабінети УЗД, КФД, ЛФК, ендоскопії, масажні, лазеропунктури й лазерного опромінення крові, мануальної терапії, іридодіагностики, стоматологічний, декілька видів лікувально-оздоровчих ванн. Застосовують тут і нетрадиційне фізіотерапевтичне лікування за корейською методикою. Керує усім цим складним і клопітким господарством талановитий лікар — заступник директора санаторію по лікувальній частині Василь Олексик. Є в оздоровниці сауна, басейн, спортивна зала з тренажерами, танцювальна зала, просторий клуб. Узимку вам запропонують гірськолижний спорт — неподалік витяги санаторіїв «Синяк» та «Квітка полонини».

— Функціонує санаторій із 1989 року, — розповідає виконувач обов’язків директора Степан Сікора. — Зводився він як міжколгоспний, на землях тодішнього колгоспу «Радянська Армія», неподалік села Карпати Чинадіївської селищної ради за рахунок пайових внесків усіх колгоспів області. Його кошторисна вартість була 5 мільйонів 500 тисяч карбованців. На зборах уповноважених представників було затверджено назву і статут оздоровниці, що в листопаді 1987 року зареєстровані рішенням виконкому Мукачівської районної ради. Засновницький протокол — єдиний законний документ, який підтверджував право власності. Але через 10 років тодішній голова Мукачівської райдержадміністрації пан Дядченко підписав розпорядження про реєстрацію статуту оздоровниці вже як колективного підприємства «Санаторій «Перлина Карпат». І зроблено це було без згоди власників. Отже, оздоровниця стала фактично безхазяйною...

— І це за кошторисної вартості майже в шість мільйонів карбованців?

— Саме тому, бо вже надто ласий був «пиріг» для майбутньої «прихватизації». Це підтвердили подальші події.

Упродовж 2002 — 2005 років на «Перлину Карпат» накидали оком і київські, і дніпропетровські нові «власники». Та спочатку треба було довести санаторій, як мовиться, до ручки. Тож уже в 2002 році тут відпочивали 20 — 30 людей, а до каси від надання оздоровчих послуг надходили копійки. Це, звісно, був прямий шлях до банкрутства, бо санаторій спроможний прийняти понад 300 відпочивальників. Не буду розказувати про всі пристрасті, що розгорілися навколо спроб «прихватизації». Найцікавішим фрагментом цієї історії було намагання дніпропетровського ТзОВ «Ярго» заволодіти санаторієм. У вересні 2004 року ця фірма уклала договір про спільну діяльність із санаторієм «Перлина Карпат» та «Закарпатсільгоспоздоровницею». Предметом і метою договору було «об’єднання майна, грошових засобів і трудової участі в галузі оздоровлення, відпочинку туристів з метою отримання сторонами прибутку...».

— Отже, оздоровниця мала стати такою собі туристичною базою для багатих, а не санаторієм, тобто змінити профіль?

— Очевидно. Що стосується прибутку, то він мав розподілятися «пропорційно внесеним часткам учасників», а саме: 75 відсотків — ТзОВ «Ярго», 25 відсотків — санаторієві. І це тоді, як основну діяльність здійснює санаторій, балансова вартість якого 15 мільйонів гривень. А «Ярго» зобов’язалося вкласти в реконструкцію і ремонт закладу лише 5 мільйонів гривень. Та це ще не все. У договорі був і пункт про те, що він «розірванню в односторонньому порядку не підлягає», а «зміна назви, форми власності однієї із сторін договору не може бути причиною розірвання даного договору...». Та одразу після підписання основного документа про спільну діяльність договірні сторони через кілька днів підписують протокол про наміри, в якому цей пункт викладено в зовсім іншій редакції, де обумовлено, що «зміна назви, форми власності, складу учасників і внесення змін у статутні документи, а також реорганізація якої-небудь із Сторін є підставою для розірвання договору про спільну діяльність». Водночас винна Сторона зобов’язана повернути іншій її внесок, відшкодувати всі матеріальні витрати і сплатити штраф у розмірі 17 відсотків вартості фактично внесених засобів. У січні 2006 року Сторони підписують додаткову угоду, в якій дійшли спільної згоди — розірвати договір від 1 вересня 2004 року, оскільки напередодні ФДМУ прийняв рішення про перетворення міжгосподарського санаторію на товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Перлина Карпат»...

— Але ж оздоровниця — на території Мукачівського району, тож яка була позиція влади?

— Однозначна: визначитися, нарешті, чий це санаторій і зберегти його. Тому в лютому 2006 року Мукачівська районна рада звернулася до районного Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки майна з проханням надати документи, які засвідчували б право власності на цілісний майновий комплекс санаторію «Перлина Карпат». Згідно з отриманою інформацією, право власності оформлене не було. Тож районне БТІ внесло 13 квітня 2006 року в державний реєстр цілісний майновий комплекс «Перлина Карпат» як безхазяйне майно, власник якого невідомий. Мукачівська районна рада прийняла рішення визнати цілісний майновий комплекс «Перлина Карпат» таким, власник якого невідомий, і взяти все господарство на облік із майбутньою передачею в комунальну власність. Згідно з чинним законодавством має минути рік, щоб власник зголосився. У цей період майном тимчасово управляє територіальна громада, якою в даному разі є Чинадіївська селищна рада. І вона таке рішення ухвалила. Але оскільки в селищній раді немає відповідної управлінської структури, то її сесія звернулася до Закарпатської обласної ради з клопотанням про прийняття аналогічного рішення. 8 червня сесія облради таке рішення ухвалила, а мене призначено виконувачем обов’язків директора санаторію «Перлина Карпат».

— Отже, все стало на свої місця?

— Якби ж то. Водночас ТзОВ «Ярго» подає до постійно діючого третейського суду міста... Новомосковська Дніпропетровської області позовну заяву на санаторій «Перлина Карпат» про... стягнення заборгованості у сумі 3 мільйони 313 тисяч гривень та штрафу в розмірі 563 тисячі гривень... Третейський суд позовну заяву задовольнив. Проте санаторій не був власником цілісного майнового комплексу, тому «Ярго» ініціює ще одну позовну заяву до того-таки третейського суду, в якій вимагає визнати колективне підприємство «Санаторій «Перлина Карпат» цілісним майновим комплексом. Третейський суддя цього суду задовольняє і цю позовну заяву, тобто визнає, хоч як це, на мою думку, абсурдно, санаторій власником... санаторію.

— Тобто на городі бузина, а чи то в Києві, чи в дніпропетровському Новомосковську дядько?

— Очевидно. Бо один із співзасновників незареєстрованого ТзОВ «Перлина Карпат» — керівник корпорації «Укрсільгоспоздоровниця» Віктор Дуденко 6 червня 2006 року приїхав на Закарпаття, звільнив керівництво об’єднання «Закарпатсільгоспоздоровниця» та санаторію «Перлина Карпат» і призначив виконувачем обов’язків головного лікаря оздоровниці юриста ТзОВ «Ярго». Стосовно боргу і штрафу, який за рішенням третейського суду мав сплатити санаторій, то цей борг утворився нібито внаслідок реконструкції спальних приміщень на третьому поверсі першого корпусу санаторію. Проте у бухгалтерії оздоровниці немає ні проектно-кошторисної документації щодо реконструкції, ні жодного фінансового документа, який підтверджував би відповідні ремонтні роботи.

Вже тоді, як я почав виконувати обов’язки директора, з боку ТзОВ «Ярго» була спроба захопити «Перлину Карпат» силою. На її територію навіть «десантували» шістдесятьох міцних молодиків-охоронців та ще тридцятьох — із групи підтримки, які тримали тут все під своїм контролем. Можна уявити, як почувалися в такій ситуації майже 400 відпочивальників, у тому числі 200 дітей. Тому я був змушений звернутися із позовною заявою до Мукачівського міжрайонного суду про усунення перешкод під час виконання своїх функцій керівником санаторію. 13 липня суд прийняв ухвалу, якою зобов’язав виконавчу службу зняти охорону оздоровниці полтавською приватною охоронною службою «Явір-2005». Цю ухвалу мукачівські правоохоронці виконали.

— І що відтоді змінилося?

— Найперше — з’явилася певна стабільність у роботі й наповнюваність оздоровниці. У нас вільних місць практично немає. Вже в липні в касу від реалізації путівок лише за готівку надійшло 146 тисяч гривень, а в серпні — 156 тисяч. (Порівняймо: з січня по липень їх було продано на 36 тисяч гривень.) Але є й проблеми. Оскільки статус санаторію остаточно не визначений, то не можемо брати кредити, а отже, розвиватися так, як плануємо. Але наш колектив докладає справді титанічних зусиль, щоб «Перлина Карпат» стала справді перлиною.