Так кажуть мукачівці про своє місто, коли хтось прагне порівняти його з обласним центром Закарпаття — Ужгородом
А й справді. Місто над Латорицею на віть багато в чому є першим. І за благоустроєм, і за впорядкованістю замку
«Паланок» (чого навіть з натяжкою не скажеш про ужгородську фортецю), і за промисловими підприємствами, які, на відміну від окремих збанкрутілих ужгородських, не лише залишилися на плаву, а й динамічно приростають виробничими площами, новітніми технологіями, робочими місцями. Досить назвати всесвітньо відому лижну фабрику «Фішер», мукачівський завод «Точприлад», трикотажну фабрику «Мрія», швейну фабрику «Едельвейс»...—
А вже в січні стане до ладу перша черга заводу «Флеккстронікс», — продовжує цей список перший заступник мукачівського міського голови Ігор Радиш. — А загалом, у його будівництво вкладається понад 45 мільйонів доларів США. Із пуском підприємства тут з’явиться майже три тисячі робочих місць. Мукачівці вже й тепер не мають особливих проблем із працевлаштуванням. Навпаки — деякі підприємства підвозять на роботу людей із навколишніх сіл.— А Ужгород? — пробуємо наступити на улюблений мозоль мукачівцеві й ми.
— Він перший хіба що за кількістю населення, вузів та державних установ, — віджартовується пан Ігор. — І ще там є аеродром. Але й ми маємо летовище. Колишнє військове. У часи Союзу воно було важливим стратегічним об’єктом і приймало навіть багатотонні винищувачі. Щоправда, радості мукачівцям від того було мало. Швидше — навпаки, бо гул над містом стяв пекельний. Суперстійке покриття злітної смуги збереглося майже ідеально й понині. Як і залізничні колії — вузька та широка, чого ужгородські повітряні ворота не мають. Ще одна перевага — не треба буде платити за повітряний простір сусідам-словакам, бо у зв’язку з близькістю ужгородського аеродрому до словацького кордону літаки під час зльоту й посадки потрапляють на територію суміжної держави. Загальна площа мукачівського аеродрому — 250 гектарів. Оскільки він не діє, міська рада виставила його на аукціон. Стартова ціна разом з ПДВ — 18 мільйонів гривень. Головна умова продажу — інвестування комплексу робіт з реанімації летовища та розбудова його інфраструктури.
— Та давайте спустимося з небес на грішну землю. Тим паче що на порозі зима. Чи не буде вона холодною для мукачівців навіть попри те, що місто утримує першість за кількістю любителів купання в ополонках?
— Є всі підстави для того, щоб вона була теплою. Ми перші в області перевели на автономне опалення всі бюджетні організації. І вже за минулий опалювальний сезон зекономили на енергоносіях до трьохсот тисяч гривень коштів. Непокоїть лише хіба що колишнє військове містечко, відоме в області під назвою
«Шипка». Нині воно належить Національному космічному агентству. А тут майже кілометр трас, що підводять тепло до 460 квартир, школи і дитсадка. Безперечно, «героям Шипки» замерзнути не дамо. Нарешті, підставляє своє плече й космічне агентство. Але в найближчому майбутньому слід оптимізувати всю теплову систему, бо вона надто затратна. Собівартість тепла тут в чотири рази вища, ніж загалом по місту. А воно теж потребує «комунальних» коштів, бо є ще діряві водогони, не до кінця впорядковано периферійні вулиці. Тому зусилля наші спрямовані на поповнення фонду розвитку.
