Ситуацію навколо експорту українського зерна, як очікують, сьогодні обговорюватимуть на засіданні уряду. Розглянути доцільність квотування окремих видів хлібних культур Кабміну в своєму рішенні рекомендував Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин. Зернотрейдери апелюють до влади: митниця «до з’ясування обставин» не випускає зерно на експорт, навіть ті партії, на які раніше було видано квоти. Нонсенс, але трейдери в судовому порядку домоглися того, що робота портів на вивезення хлібних культур повністю заблокована. Тепер торговці просять навіть не скасувати квотування, а... дозволити вивезти зерно тим, кому вже були надано квоти.

Трейдери поспішають — на ринок виходять традиційні покупці Північної Африки, Близького і Середнього Сходу після закінчення священного місяця Рамадан. Оголошено великі закупки з боку Єгипту, Південної Кореї, Тайваню, Японії, Індії. Лише за тиждень у країнах Євросоюзу тонна пшениці в середньому подорожчала на 13 доларів. На деяких біржах її ціна уже перевалила за 205 доларів.

Незалежно від того, як буде розв’язано експортний вузол, зрозуміло одне: навіть якщо Україна збере 100 мільйонів тонн зерна, вона не стане лідером на світовому ринку хлібних культур. Тому що в збільшенні обсягів вивезеного за кордон зацікавлений тільки один продавець, а не весь ланцюжок від селянина до танкера-зерновоза. А за спиною компаній не стоїть держава. Сьогодні, коли від участі у світовій торгівлі українським зерном прибуток отримує вузька групка трейдерів і обслуговуючих їхні інтереси чиновників, навряд чи стане держава так відстоювати їхні інтереси, як це роблять інші великі зернові країни. Адже не будуть сільгоспвиробники звертатися до рідних уряду, Президента з проханням захистити право зернових олігархів заробляти ще більше. Тому видається розумним створення таких механізмів, які засновані на вигоді всіх — селян, елеваторників, держави. Треба ділитися! Звичайно, не в кабінетах аграрних чиновників. А зробити так, щоб і люди, котрі вирощують хліб, не залишалися за бортом — бачили для себе вигоду від його експорту.

Галина КВІТКА.

Буряки можуть стати «озимими»

Надто стрімкий перехід від осені до зими виявився несподіваним і для буряківників. Понад 2 тисячі гектарів незібраних солодких коренів опинилися під снігом на Полтавщині. Якщо врахувати середню врожайність (278 ц/га) та ціну на цукрові буряки, то можна підсумувати, що в землі залишилося ще більш як 10 мільйонів гривень. Найскладніша ситуація в Лубенському, Хорольському та Карлівському районах, де найбільше незібраних площ.

Якою буде доля коренів, що опинилися під снігом, сказати наразі важко. Чи вдасться їх врятувати? Відповідь на це запитання може дати лише погода в найближчі дні.

Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.

Полтавська область.

Меле прибутки

Новий млин запустили на Урожайненському комбінаті хлібопродуктів Красногвардійського району Криму. Його добова потужність 150 тонн борошна. Він повністю комп’ютеризований. Підприємці, які його спорудили, сподіваються, що витрати окупляться за три роки. І району вигода: якщо Урожайненський хлібокомбінат досі давав у бюджет до мільйона податків, то з пуском нового млина ці відрахування збільшаться принаймні на третину.

Віктор ХОМЕНКО.

Крим.