Комітет Верховної Ради з питань науки та освіти провів спільне засідання з участю президії Національної академії наук України та членів міжфракційного депутатського об’єднання «За науку України».

Присутність у залі президії НАНУ лише сивочолих поважних дідусів-науковців промовисто говорила сама за себе про стан сучасної вітчизняної інтелектуальної еліти. Президент НАНУ Борис Патон у своїй доповіді визнав, що за перше десятиріччя незалежності наша держава втратила майже ціле покоління науковців — мізки молодих інтелектуалів або опинилися більш затребуваними за кордоном, або молоді науковці перекваліфікувалися на зовсім інші, передусім бізнесові справи. Нині ситуація дещо поліпшується: за останні два роки вдвічі зросли конкурси до аспірантур, збільшилося й бюджетне фінансування наукових досліджень. Щоб визначити пріоритети, в академії наук запроваджено програмно-цільові підходи до фінансування дослідницьких проектів, створено фонд фундаментальних досліджень. У проекті держбюджету на 2007 рік передбачено збільшення бюджетних асигнувань на науку на 14 відсотків порівняно з минулим роком. Зокрема, планують виділити 60 млн. грн. на закупівлю сучасних наукових приладів та звільнити імпортне наукове обладнання від ввізного мита та ПДВ.

Проте, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Катерини Самойлик, виникає замкнуте коло: вітчизняна економіка слабо користується досягненнями вітчизняної науки, оскільки та недостатньо розвивається через обмежену фінансову підтримку. На її погляд, варто повернутися до системи державного планування і прогнозування економіки та чітко визначити пріоритети державної підтримки наукової сфери. Адже свого часу поприймали стільки програм, а вони так і залишалися на папері — проголошений різними урядами курс на інноваційний розвиток мав декларативний характер. Приміром, нині фактично не фінансується державна програма інноваційного розвитку, а з наступного року з огляду на проект держбюджету-2006 взагалі може припинитися її дія. Депутати також пропонують фінансувати державний фонд фундаментальних досліджень на конкурсній основі. До речі, за чинним законодавством на фундаментальні наукові дослідження має виділятися не менш як 30% усіх бюджетних асигнувань на наукову сферу, однак наразі це більше схоже на голубу мрію.

За результатами засідання, на якому також були присутні представники уряду та президенти галузевих академій наук, прийнято рекомендації конкретних заходів, котрі мають здійснити до кінця першого півріччя 2007 року парламентський профільний комітет, НАНУ спільно з Міносвіти, Академією правових наук та Інститутом законодавства Верховної Ради, а також рекомендації Кабінету Міністрів з вирішення невідкладних проблем сфери науки та освіти.