Реформування по-балтському

Нині країною котиться хвиля реформування житлово-комунального господарства. Не оминула вона і маленьке місто на півночі Одеської області Балту. Але наше реформування — «ексклюзивне».

Діяло на території міста Балтське житлово-експлуатаційне виробниче підприємство. Воно утримувало й обслуговувало житловий фонд, виконувало поточний ремонт, надавало комунально-побутові послуги населенню, підприємствам тощо. П’ять років тому майновий комплекс ЖЕВП було прийнято в комунальну власність територіальної громади Балти. Протягом 2001—2003 років на підприємстві змінилося три керівники. Виконком міськради допомагав підприємству чим міг — виділяв кошти для придбання автозапчастин, а майже 50 тисяч гривень пішло для відновлення фінансово-господарської діяльності. Однак спроби міськради виявилися марні. Як і більшість підприємств ЖКГ, воно мало борги через низькі тарифи. І 2004 року на ЖЕВП почалась процедура банкрутства.

Ліквідатор зарахував до ліквідаційної маси майно, яке перебувало в управлінні цього підприємства і... в комунальній власності міської ради. Балтська міська рада подала до Господарського суду скаргу на дії ліквідатора. Але суддю не переконали докази і не здивував той факт, що одним із покупців був колишній головний економіст банкрута.

Але й не це найцікавіше в «ексклюзивному» реформуванні. Коли майно продали, а покупці переказали кошти на рахунки, ліквідатор під час засідання подає до суду заяву про включення комунального майна Балтської міської ради до переліку об’єктів майна банкрута, яку суд одразу задовольнив.

В один момент представник Феміди перекреслив сподівання громади на краще і «чисте» майбутнє. Адже місто залишилося без транспорту, який вивозив побутові відходи. А коштів на придбання нових автомобілів у міській раді немає.

Т. ГОЛИШЕВА,юрист Балтської міської ради.

Пільги — грошима, пенсії — без обмежень

Донецька обласна рада ініціюватиме заміну пільг грошовими виплатами. Про це заявив журналістам голова облради Анатолій Близнюк. За його словами, наступного року буде створено регіональний реєстр соціально незахищених громадян — для того, щоб перевести органи соціального захисту на систему адресної матеріальної допомоги. Наступним кроком повинен стати перехід до монетарної політики. Всього різними видами пільг та державної соціальної підтримки в області охоплено близько двох мільйонів осіб.

Голова обласної ради піддав критиці наміри обмежити розмір пенсії для працюючих пенсіонерів двома прожитковими мінімумами. «У вугільній галузі працюють 34 відсотки пенсіонерів, — зазначив А. Близнюк. — Середня пенсія — за 650 гривень. Приміром, одна тисяча. В такому варіанті людині не доплатять 300 гривень, не оптимальний заробіток і на шахті. Він плюне і піде». Крім того, за словами керівника облради, житлово-комунальні підприємства набирають для роботи в зимовий період тимчасових працівників, переважно пенсіонерів. У разі обмеження пенсій кількість бажаючих працювати, приміром, у котельнях, різко скоротиться.

«В Донецькій області безробіття немає, є гострий дефіцит кваліфікованої робочої сили, і ми підходимо до дефіциту просто робочої сили», — вважає А. Близнюк. За офіційною статистикою, в області зареєстровані 45 тисяч безробітних, але, на переконання голови облради, «80 відсотків із них, так чи інакше, працюють, обдурюючи державу».

Ліна КУЩ.

Одначе, юначе...

Споживчі ціни у жовтні зросли на 2,6 відсотка, від початку року — на 8,7.

Інакше кажучи, країна виконала річний «план» з інфляції на два місяці раніше терміну (нагадаю, що в держбюджет нинішнього року закладали індекс зміни споживчих цін у 8,7 відсотка). Як і очікувалося, карколомне зростання цін Держкомстат зафіксував у сфері послуг — 13,4 відсотка (від початку року — на 37,3 відсотка). Не пригадую вже як, але до моїх рук потрапила така собі «Абетка юного громадянина», видана 2004 року донецькими податківцями. О, там є дуже правильні віршики: «Сплачуйте за світло, сплачуйте за воду, щоби хата квітла, зберігала згоду». Це дуже актуально, бо комунальні послуги у жовтні подорожчали найістотніше. Центральне опалення та гаряча вода — відповідно — на 34,4 і 22,9 відсотка.

Як відомо, до серпня ціни на продовольчі товари зменшувалися, у вересні — зросли на 1,1 відсотка, а в жовтні — вже на 1,4. Коментар з «Абетки...»: «У селі і в місті люди хочуть їсти, щоб усе було як слід — і сніданок, і обід. Отже, сплачуйте податки, щоби ті, в кого нестатки, старенькі, хворі, діти були б принаймні ситі...» Віддаючи належне фізіологічним потребам юних громадян, не виключаю, що уряд може піти далі і покласти цей твір на музику. Щоб і платників податків побільшало, і не кололо очі скорочення реальних доходів населення. Але чи варто перегинати?

Тим паче що реальне скорочення заробітних плат зумовлює реальне зростання дефіциту Пенсійного фонду, а в «Абетці...», нехай і на останньому місці, нехай з принизливиим статусом благодійного, але він усе-таки присутній: «Є в країні, мій юначе, різні фонди благодійні: будівельні та дитячі, наукові та пенсійні. Фонди ці збирають чималенькі гроші та розподіляють на діла хороші».

А якщо так, то, мабуть, варто подбати про істотніше зростання реальних доходів населення для компенсування інфляційних втрат. А вони у жовтні зробили примарними не тільки цьогорічний прогноз зростання споживчих цін у 10 відсотків, а й прогноз інфляції, закладений у проект держбюджету на рік наступний.

Сергій ВЛАД.