Ранкове засідання 16 листопада

Учора Верховна Рада розглянула три варіанти проекту закону про Кабінет Міністрів України. Міністр юстиції Олександр Лавринович, представляючи урядовий законопроект, зазначив, що закон має закріпити визначені Конституцією основні завдання, принципи та організацію діяльності уряду, його склад, порядок формування та припинення повноважень. Коли ж ідеться про порівняння урядового законопроекту із президентським, то, за словами міністра, вони є концептуально різними, бо якщо перший визначає Кабмін як вищий орган виконавчої влади, то другий, президентський, ставить на меті перетворити уряд на допоміжний орган для виконання Президентом його повноважень. Отож, на думку міністра, саме урядовий законопроект дасть змогу закріпити зміни до Конституції, внесені у грудні 2004 року, які передбачають перетворення України на парламентсько-президентську республіку.

Проте не можна не звернути увагу на те, що урядовий законопроект створює загрозу порушення права законодавчої ініціативи народних депутатів і Президента України, оскільки містить норму, за якою, в разі негативного висновку Кабінету Міністрів стосовно впливу проекту закону на доходну або видаткову частини бюджетів, пропонований проект закону навіть не вноситься до порядку денного Верховної Ради. Також у ньому відсутня норма про можливість судового оскарження урядових актів, що порушує передбачені статтею 55 Конституції України права громадян на судовий захист. Окрім того, у законопроекті недостатньо прописано положення про припинення повноважень Кабінету Міністрів. Наприклад, оскільки кандидатуру на посаду Прем’єр-Міністра за Конституцією висуває парламентська коаліція, то до однієї з підстав для припинення повноважень уряду, мабуть, варто віднести зменшення кількісного складу парламентської коаліції до 225 і менше народних депутатів.

Радник Президента України Ігор Коліушко, який представляв президентський законопроект, нагадав, що глава держави подає його у відповідності з пунктом 6 Універсалу національної єдності. За його словами, Президент виходить із того, що сьогодні потребує унормування діяльність не лише Кабміну, а й інших центральних органів виконавчої влади. Що стосується урядового законопроекту, то, на думку І. Коліушка, він справді концептуально відмінний від президентського законопроекту, але відмінний тим, що є повторенням тих варіантів закону про Кабмін, які, починаючи з 1996 року, не раз розглядалися у Верховній Раді.

Ще один варіант проекту закону про Кабмін представив народний депутат Микола Оніщук. Він нагадав, що Верховна Рада попереднього скликання намагалася ухвалити закон про Кабмін, бо розуміла, що після політичної реформи уряду та Президенту буде дуже важко знайти спільну мову з цього питання. Для цього було створено відповідну робочу групу, до якої входили представники Президента, Кабміну та Верховної Ради попереднього скликання. Однак парламент підготовленого цією робочою групою законопроекту так і не розглянув. Отже, варіант М. Оніщука відтворює позицію робочої групи Верховної Ради попереднього скликання. Пропонуючи народним депутатам узяти за основу внесений ним законопроект, М. Оніщук вважає, що це зніме протистояння між урядом та Президентом та дасть змогу дійти компромісу.

Позицію Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування представив його голова Віктор Тихонов. Він повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді взяти за основу урядовий варіант законопроекту про Кабмін, оскільки президентський містить низку положень, які свідчать про бажання глави держави узурпувати не передбачені Конституцією України повноваження. З окремою думкою виступив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко, котрий очолював робочу групу з опрацювання цих законопроектів. На його думку, найкращим варіантом було б передати усі законопроекти до профільного комітету, щоб він розробив узгоджений документ, оскільки жоден із наявних варіантів не дає відповіді на низку питань, через які сьогодні між урядом і Президентом точиться війна. Окрім того, і президентський, і урядовий законопроекти містять положення, які порушують норми Конституції. «Якщо не буде розроблено узгодженого законопроекту, то цим ми штовхаємо ситуацію до восьмого вето Президента на закон про Кабінет Міністрів», — сказав він.

Після цього виступили представники депутатських фракцій. Ярослав Мендусь (фракція СПУ), Михайло Чечетов (фракція Партії регіонів), Валентин Матвєєв (фракція КПУ) закликали Верховну Раду взяти за основу урядовий законопроект. Микола Томенко (БЮТ) та Юрій Ключковський («Наша Україна») пропонували підготувати узгоджений варіант законопроекту, який не суперечив би Конституції. Проте 247 народних депутатів підтримали проект постанови, яка передбачає, що за основу взято урядовий проект закону «Про Кабінет Міністрів України».

Далі Верховна Рада розглянула питання про обрання суддів та ухвалила постанову про проведення 5-9 липня 2007 року в Києві шістнадцятої сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

На початку засідання перед народними депутатами виступив голова Національної Ради Словацької Республіки П. Пашка.

Головуючий також привітав із днем народження народних депутатів Сергія Матвієнкова та Валерія Петросова.