Микола Томенко: «Треба боротися передовсім за здоров’я людей, а не лише за статус великої спортивної держави»

На думку голови комітету, необхідно змінити нинішню ієрархію в ідеології державної політики щодо сфери фізичної культури і спорту: здоров’я нації —пропаганда здорового способу життя — розвиток фізкультури і тільки потім — розвиток спорту. «Треба боротися не лише за статус великої спортивної держави, а передовсім — за здорову країну, і звітувати не кількістю медалей, а поліпшенням здоров’я людей», — зазначив Микола Томенко. Він навів низку сумних цифр статистики, за якими, наприклад, до 80 відсотків дітей на сьогодні мають відхилення у стані здоров’я.

Небезпечною тенденцією у спорті, за словами Миколи Томенка, є комерціалізація та створення кількох пріоритетних видів спорту. Так, через перетворення футболу із виду спорту на бізнес виникла парадоксальна ситуація, коли в ЗМІ буденна футбольна гра вважається важливішою, ніж міжнародні та європейські здобутки українських спортсменів у інших видах спорту.

«Я не раз говорив про необхідність визначення стратегічних пріоритетів розвитку традиційних видів спорту, про які останнім часом центральна та місцева влади забули (наприклад, більшість ігрових та силових видів спорту, легка атлетика тощо). В гонитві за грошима та модою на вкладання коштів у футбол незабаром може скластися ситуація, коли лише заробітна плата всіх футбольних легіонерів зрівняється із загальним фінансуванням українського спорту», — зазначив Микола Томенко. На його думку, якщо ситуацію сьогодні не змінити, то невдовзі можна чекати, що іноземні тренери розповідатимуть, як «темним» українцям треба спорт розвивати. Тому народний депутат вважає, що на часі обмеження участі легіонерів у чемпіонатах України. «Наприклад, позитивними є серйозні зміни у вітчизняному баскетболі, де команди істотно були посилені українськими гравцями», — навів приклад Микола Томенко.

Серйозною проблемою є і нинішня система управління фізичною культурою та спортом. «Створюється враження: уряд не знає, що фізкультурно-спортивна діяльність має бути надзвичайно важливою для структур Міносвіти, Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, Федерації профспілок тощо. Побіжний аналіз нинішнього фінансування спорту цими міністерствами свідчить про те, що ці відомства (за виключенням Міносвіти) не вважають за необхідне приділяти увагу фізичній культурі та спорту», — зауважив голова комітету. Тут, на його думку, вихід один — або ці відомства відновлять фінансування та підтримку фізкультури і спорту, або спортивні об’єкти та заклади цих відомств повинні перейти у сферу управління єдиного центрального органу в галузі фізичної культури.

Однією з найболючіших проблем на сьогодні залишається розвиток спортивної інфраструктури. За інформацією уряду, за останні п’ять років в Україні збудовано або реконструйовано лише 30 спортивних об’єктів, причому серед них — більшість за рахунок недержавних коштів. «Україна, напевне, стала єдиною державою, де за останній період влада не збудувала жодного сучасного спортивного об’єкта», — зауважив голова комітету.

Надзвичайно загрозливою на сьогодні для українського спорту є і кадрова проблема. М. Томенко звернув увагу на те, що за роки незалежності з України виїхало понад 220 тренерів міжнародного рівня. До того ж на селі не стало інструкторів фізкультури і спорту — фактично ліквідовано саму систему. Так, за 2005 рік в Донецькій області із 384 сільських та селищних рад лише 9 фінансували спортивних інструкторів, у Львівській — з 664 фінансували лише 4, а в Чернігівській з 550 —лише 1. «За таких умов говорити про розвиток фізичної культури і спорту в селі немає жодних підстав», — вважає М. Томенко.

Він також звернув увагу на систему фінансування фізичної культури і спорту. За його словами, цілком очевидно, що фінансування цієї галузі державою та місцевим самоврядуванням є вкрай недостатнім. На думку Миколи Томенка, необхідно залучати у сферу фізичної культури і спорту інвестиційні та бізнесові кошти. «У зв’язку з цим політика пільг та преференцій в інтересах здоров’я нації є цілком виправданою», —вважає М. Томенко. Він нагадав, що Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму запропонував запровадити пільги на землекористування для цільового використання спортивними та оздоровчими закладами. «Такий само принцип мусив би застосовуватись і місцевою владою під час виділення земельних ділянок для будівництва спортивних закладів», — вважає голова комітету.

За його словами, потребує державного врегулювання і проблема лотерейного бізнесу, за рахунок якого в усьому світі фінансується фізкультура і спорт, а також можливість відрахувань у цю сферу частини надходжень до бюджету від реклами алкоголю і тютюну.

«Всім, хто працює у сфері фізичної культури і спорту, я порадив би не чекати тільки відповідних постанов і законів з боку Верховної Ради, а захищати свої права в судах», — зазначив Микола Томенко. Зокрема, він нагадав, що нині діє постанова Верховної Ради щодо недопущення закриття та перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд, лікарсько-спортивних диспансерів. «На жаль, сьогодні ця постанова часто не виконується органами місцевої влади. Тому треба використовувати всі законні методи, щоб захистити фізкультуру і спорт в нашій країні. Хоч як парадоксально, часто вітчизняній сфері фізичної культури треба не сподіватися на владу, а навпаки — захищатися від неї. Але я сподіваюся, що під час розгляду суддями таких питань судова система України буде на боці спорту», — зауважив М. Томенко. Він навів приклад судового розгляду щодо рішення київської влади про передачу земельної ділянки в районі Жулян, де функціонує 10 тенісних кортів та будується 12, під будівництво торгово-офісного комплексу з паркінгом та прагнення київської влади фактично безоплатно передати один із найвідоміших легкоатлетичних манежів столиці релігійній організації «Посольство Боже».

Підсумовуючи, голова комітету зазначив, що на сьогодні є всі підстави для якісного прориву в розвитку українського спорту. «Адже є головна передумова для цього — суспільство зацікавлене в оздоровленні нації, а бізнес готовий всіляко сприяти цьому. Залишилося небагато — змусити владу спільно з бізнесом та суспільством працювати в інтересах здоров’я людей», — зазначив Микола Томенко.