Сьогодні — День прикордонника
Воїни в зелених кашкетах, як традиційно називають прикордонників, — завжди на передових рубежах. Вони мають перші стати на захист безпеки країни та її громадян. Напередодні їхнього професійного свята наш кореспондент побував у Луцькому прикордонному загоні.
Розташоване майже в центрі Луцька приміщення штабу загону завжди слугувало військовим. У ХІХ столітті — гусарам, в радянські часи — ракетникам і ось уже понад два десятиліття — прикордонникам.
Загін формувався з патріотів
Генерал-лейтенант прикордонної служби Аркадій Яворський розповідає, як у жовтні 1992 року він, залишивши штаб прикордонних військ у Москві, за покликом серця українця-патріота прибув до Луцька, щоб сформувати тут прикордонний загін. Поруч із ним були колеги-професіонали, які поверталися на батьківщину із Забайкалля, Середньої Азії, Закавказзя. «До загону запросили також офіцерів, прапорщиків і службовців дислокованої у цьому військовому містечку ракетної дивізії, яка розформовувалась, — пригадує генерал Яворський. — Це були переважно зв’язківці, медики, фінансисти, працівники тилового забезпечення та діловодства. Загалом майже 150 людей. Перейшовши до нас, вони виконували ту роботу, що й раніше, але освоїли деякі особливості місцевої служби. Це в нас називається «вшити зелений кант». Складнощів було багато. Якщо по річці Західний Буг ми прийняли від Львівського загону вже облаштований кордон із Польщею, то на рубежах із Білоруссю потрібно було заново розгортати прикордонні підрозділи, створювати пункти пропуску.
Сьогодні Аркадій Семенович уже у відставці. Він очолює організацію ветеранів Державної прикордонної служби України у Волинській області. Та й нині ветеран не залишається осторонь проблем кордону. Нещодавно, отримавши добро від керівництва ДПСУ, організував безпосереднє несення служби ветеранів у складі прикордонних нарядів як членів громадських формувань. Щодоби доводилося бути на службі від 5—7 до 7—9 годин. Разом із пілотом-спостерігачем генерал Яворський на легкомоторному літаку також здійснював моніторинг державного кордону з Білоруссю.
На міжнародних перехрестях
Із керівником прес-служби загону підполковником Олегом Личковським розмовляємо в його невеличкому кабінеті. У кутку — польове спорядження. Часи ж бо неспокійні, і потрібно бути готовим у будь-який момент вирушити в дорогу.
Як розповів підполковник Личковський, сьогодні із військовослужбовців Луцького загону сформовано зведений підрозділ, який посилює охорону кордону на російській ділянці.
Персоналом Луцького загону з початку року пропущено 2,5 мільйона осіб, майже 800 тисяч транспортних засобів. На жаль, не всі їдуть через кордон з добрими намірами. За п’ять місяців лише «зеленими кашкетами» виявлено 219 випадків переміщення контрабандних товарів на суму майже мільйон гривень. Окрім цього, вони вилучили 29 одиниць зброї, 300 боєприпасів, а також 17 автомобілів — засобів переміщення контрабанди, і шість авто — з підробленими документами. За січень—травень затримано 146 порушників кордону. Крім того, через невідповідність документів не пропущено через кордон 787 осіб, із них 122 потенційні незаконні мігранти.
Охороняють рубежі держави не лише на суходолі, а й на річках і озерах (протяжність таких кордонів 126,5 кілометра). Тому вартові кордону мають у своєму розпорядженні потужні катери.
Своє професійне свято воїни в зелених беретах вважають мало не найголовнішим у році. Навіть ті, хто вже давно пішов у запас чи у відставку, не забувають цього дня вдягнути форму й піти на зустріч із друзями, з якими служили на кордоні. Нелегка це робота, тому і запам’ятовується на все життя. Тож побажаємо прикордонникам успіхів у їхніх службових буднях і доброго настрою у свято.
Фото Олега ЛИЧКОВСЬКОГО.
ДОВІДКОВО
Відділи прикордонної служби Луцького загону, який із грудня 2011 року очолює Олександр Білюк, охороняють державний рубіж протяжністю 545,5 кілометра на території Волинської і Рівненської областей. Вони працюють на восьми міжнародних, двох міждержавних і п’яти місцевих пунктах пропуску.
Прикордонний наряд на спостережній вишці.
