Керівники Луганської області вважають, що проблема повернення податку на додану вартість у регіоні — одна із найгостріших.

З початку цього року від підприємств Луганщини надійшло заявок на повернення ПДВ майже на півтора мільярда гривень. Це вдвічі більше торішнього показника і пояснюється передусім зростанням економіки. Скажімо, з початку року експорт луганської продукції виріс більш як у 1,5 разу, водночас у середньому по країні він становить всього 8 відсотків. Замість запланованих державою 600 млн. грн. приріст експорту в області становив 3,5 млрд. грн., а це значить, що з цієї суми більш як 600 млн. грн. має піти на повернення ПДВ.

90 відсотків у загальній сумі необхідних повернень податку становлять заявки від восьми найбільших підприємств-експортерів: ВАТ «Алчевський меткомбінат», ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», ЗАТ «Лисичанська інвестиційна нафтова компанія (ЛИНІК)», три великі підприємства міста Стаханова й інші. Область практично вичерпала свій резерв для покриття відшкодування ПДВ і вже не раз зверталася до Мінфіну та ДПА України по допомогу. Зокрема, просила переглянути контрольні цифри з відшкодування податку для Луганщини за рахунок невикористаних коштів у інших регіонах країни. Пропонувалися і конкретні шляхи. Наприклад, перевести ЗАТ «ЛИНІК» на оплату імпортованої нафти простими векселями. Це дасть можливість у місяці, що залишилися до кінця року, одержувати від підприємств близько двох мільярдів гривень ПДВ грошима і на цій основі збалансувати розрив між доходами й витратами загалом у регіоні. Прохання та пропозиції луганчан, на жаль, поки що залишаються без відповідей. Тож ситуація більш ніж складна і вельми негативно позначається на фізичному стані великих промислових підприємств, «вимиваючи» їх оборотні кошти.

Глава Луганської облдержадміністрації Олександр Антипов, як колишній податківець, вважає, що сьогодні на процедуру нарахування і повернення ПДВ значною мірою впливає людський чинник. Тому цей процес варто мінімізувати і повернутися до старого досвіду — електронної форми заповнення підприємством потрібної документації. Це дасть змогу прискорити і перевірку, і саму процедуру повернення. Два роки тому цю форму було скасовано і, за словами Олександра Антипова, введено «ручне» управління процесом, що, в свою чергу, сприяло зростанню корупційної діяльності і з боку податківців, і з боку самих підприємств.

Гостре питання про махінації з ПДВ і з боку деяких підприємств. Силовики називають не один десяток фіктивних структур, офшорних схем, фактів, коли підприємство робить ставку на повернення ПДВ, експортуючи несвою продукцію. До цього переліку потрапило і «Краснодонвугілля», що останні п’ять місяців робить невластиву йому справу — експортує труби, вимагаючи повернення податку на додану вартість. За визнанням самих керівників силових відомств Луганської області, в них є труднощі у виявленні порушників, і причина цього — недостатня координація їхньої взаємодії й обміну інформацією між правоохоронними структурами.

В області, схоже, знають, з якого боку підійти до розв’язання проблеми. Окремі моменти можна вирішити і на регіональному рівні. Наприклад, суб’єкти господарювання, які претендують на повернення ПДВ, мають нести відповідальність за своїх партнерів по експорту. Якщо у партнерів виявлено фіктивне підприємство чи інші порушення законодавства, то є всі підстави таким підприємствам узагалі не відшкодовувати ПДВ. Коротше кажучи, про зволікання не може бути й мови, бо на карту, по суті, поставлена економічна активність усього регіону. З другого боку, проблема операцій із ПДВ сьогодні набула національного характеру.

Луганськ.