Вечірнє засідання 1 листопада

Бути чи не бути Україні в СОТ? Це питання, попри спекуляції деяких політиків, уже давно не актуальне. І Президент, і народні депутати, і урядовці неодноразово висловлювалися на підтримку вступу України до міжнародного торговельного клубу, куди входить майже 150 країн світу, що виробляють понад 95 відсотків світової продукції. Залишилося кілька кроків: прийняти низку законопроектів, завершити двосторонні переговори з Тайванем і Киргизстаном та узгодити звіт робочої групи з розгляду нашої заяви про вступ до СОТ.

Однак українці мають бачити переваги і ризики цього процесу. Саме задля цього у Верховній Раді провели парламентські слухання за участю народних депутатів, урядовців, науковців, експертів.

Міністр економіки Володимир Макуха переконаний, що вступ України до СОТ — надзвичайно важливий і відповідальний крок до сталого економічного зростання. Об’єктивна необхідність вступу України пов’язана з тим, що українська економіка експортно орієнтована. «У загальному підсумку позитивним результатом вступу стане ставлення світового співтовариства до України як до надійного, прогнозованого партнера, що діє в єдиному міжнародному правовому організаційному полі з прозорим і прогнозованим діловим середовищем», — підкреслив міністр. У разі вступу будь-якої країни до СОТ рівень іноземних інвестицій збільшується на 1—1,5 відсотка щороку. Для України обсяги збільшення іноземних інвестицій оцінюються на рівні до 500 млн. доларів щорічно. Вступ України сприятиме зменшенню тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на найважливіші ринки розвинутих країн та сприятиме додатковому зростанню реального ВВП в обсязі як мінімум 1,5—2 млрд. доларів, а за сприятливих умов — до 4 млрд.

Голова профільного комітету Володимир Заплатинський зауважив, що до СОТ не вступають, туди приймають. «Членство в СОТ не лише вигідне, але й необхідне для інтеграції у світове господарство», — переконував народний депутат.

Про переваги та прискорення самого процесу говорив голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко. «Важливими є не лише імплементація українського законодавства до вимог СОТ і ведення переговорів у складі робочої групи, але й створення конкурентоспроможності економіки України», — наголошував народний депутат Анатолій Кінах. Він зауважив, що для українського експорту потрібно змістити акценти на питання, які визначають конкурентоспроможність економіки країни: «У рейтингу конкурентоспроможності Україна вже втратила понад 10 пунктів і перемістилася з 68-го на 78-е місце».

А ось лідер комуністів Петро Симоненко був не такий оптимістичний у своїх прогнозах. Він зазначив, що СОТ перетворилася на інструмент реалізації інтересів транснаціональних корпорацій і механізм втручання у внутрішні справи інших держав. Народний депутат закликав депутатів відповідальніше ставитися до прийняття «сотівських» законопроектів, які, зокрема, можуть залишити молодь без роботи, шкодять фінансовій і банківській системі тощо. «Нас намагаються просувати до СОТ через Африку. Я не хочу такого життя», — додав парламентарій.

Більшість побоювань щодо СОТ — це міфи, переконував заступник голови секретаріату Президента Арсеній Яценюк. Він окреслив переваги вступу: зростання ВВП та інвестицій, освоєння нових ринків, закриття антидемпінгових розслідувань проти українських товарів, загальна капіталізація країни. А. Яценюк зазначив: «Справді, є ризики. Але 13 років ми вступаємо до СОТ. Чим далі ми тягнемо, тим гірші умови будемо отримувати. Нам потрібно вступати до цієї організації і боротися за нові ринки вже з країнами—членами СОТ. Інакше ми будемо в одному клубі з такими країнами, як Іран, Ірак, Афганістан, Таджикистан, які не є членами СОТ».

Голова Верховної Ради Олександр Мороз наголошував на структурній перебудові економіки й розвиткові попиту на вітчизняну продукцію. «Доки ми не будемо інвесторами своєї економіки, доти ми не відкриємо можливість для внутрішнього ринку», — зазначив глава парламенту і додав, що українська економіка має вийти з найменшими втратами із цього випробування.