Минулого тижня Верховна Рада направила на повторне перше читання проекти законів про внесення змін до законів України «Про оренду державного і комунального майна» і «Про концесії». У разі прийняття цих змін фактично буде запроваджено тимчасовий мораторій на передання в оренду, концесію чи відчуження підприємств водо- і теплопостачання.

Один з авторів законопроектів народний депутат Олексій Кучеренко переконаний у необхідності прийняття змін до цих законів з урахуванням думки профільного комітету.

«Зміни діятимуть до прийняття закону «Про особливості приватизації або передання в концесію чи оренду підприємств державної і комунальної власності», передбаченого державною Програмою приватизації. Передусім зміни потрібні для того, щоб стимулювати уряд і депутатів до першочергового розгляду і прийняття цього закону, який має запобігти можливості потрапляння об’єктів життєзабезпечення до непрофесійних чи несумлінних бізнесменів», — заявив народний депутат.

«Нам необхідно закріпити ринкові механізми приватизації або передання таких об’єктів у концесію, що допоможе розв’язати місцевому самоврядуванню фінансові проблеми. Сьогодні ми маємо приклади, коли обласні центри віддають за безцінь водоканали, ринкова вартість основних фондів яких обчислюється десятками, а то й сотнями мільйонів доларів. Незрозуміла логіка органів місцевого самоврядування, які посилено шукають гроші на реалізацію елементарних життєзабезпечуючих програм і водночас задурно віддають комусь водоканали і теплокомуненерго.

На наш погляд, результати голосування за цими законопроектами стануть хорошим індикатором щирості для тих політичних сил, які у своїх передвиборних програмах обіцяли виборцям одне, а на ділі керуються іншими завданнями», — вважає Олексій Кучеренко.

P. S. Ні для кого не секрет жахливе фінансове становище місцевих бюджетів і підприємств житлово-комунального господарства, особливо водоканалів і теплокомуненерго. Справді, важко пояснити здоровим глуздом, чому ці підприємства віддають у приватні руки за копійки, тоді як порожні місцеві бюджети втрачають колосальні гроші.

Розмови про неможливість місцевої влади утримувати ці підприємства разюче нагадують ситуацію, що відбулася з підприємствами енергетики в 1998—1999 роках, коли під гаслами про їхню збитковість і безперспективність було задешево розпродано значну частину обленерго. Після переходу обленерго у приватні руки з’ясувалося, що це надприбуткові та інвестиційно привабливі об’єкти, які оцінюються в десятки і сотні разів більше, ніж за це виручила держава.

Можливо, ту саму схему хтось намагається повторити і стосовно водоканалів і теплокомуненерго?