На виноградному «полі чудес» не затребувані навіть бюджетні кошти

Цієї осені в Криму посадять фруктові дерева й виноградну лозу в ліпшому разі лише на двох тисячах гектарів. Тоді як мінімальні потреби галузі потребують щорічного збільшення насаджень на увосьмеро більшій площі. У регіоні, який споконвіку називали краєм садів і виноградників, під ними тільки 56 тисяч гектарів.

Навесні планували закласти три тисячі гектарів, та вдалося впорати лише 700 га виноградників і 190 га садів. Посадки так досі й не розпочали аграрії Джанкойського, Ленінського, Нижньогірського, Первомайського, Сімферопольського і Чорноморського районів. Хоча сільгосппідприємствам, які ведуть насадження багаторічних культур, передбачена компенсація витрат із держбюджету країни. Нині на рахунках уряду автономії чекають-не дочекаються садівників і виноградарів незатребуваних на цю мету три мільйони гривень. Крим не поспішає відроджувати колишню славу всесвітньо визнаних досягнень Лева й Платона Симиренків?

Більшість їх унікальних сортів втрачено. Із Державного реєстру районованих в автономії сортів недавно зник останній аборигенний сорт яблук Кандиль, чудового смаку якого вже наші нащадки не спізнають. Від минулих унікальних насаджень мало що залишилося, тут тепер вирощують хліб, який потребує набагато менших витрат. Якщо хто й закладає нові плантації, то ставку робить на інтенсивні іноземні сорти, які виявляються для нас чужорідними, а тому більше страждають від різних захворювань, гинуть від морозів і посух. Це тоді, коли у світі аборигенне садівництво та виноградарство високорозвинене й охороняється законом, бо вважається національним надбанням. Тому воно таке вигідне скрізь, окрім сонячного півострова, який давно заполонили привізні звідусюди дари ланів.

Відродження істинно кримського садівництва, переконують фахівці, допоможе уникнути багатьох проблем, пов’язаних з неврожаями, збутом продукції. Адже дедалі збільшується черга охочих придбати саджанці популярних аборигенних сортів винограду, синапів, фундука, слив, кизилу, груш... Необхідно, радять спеціалісти, насамперед повернути в Держреєстр сільгоспкультур в автономії такі знамениті колись районовані й стародавні сорти, як фундук Трапезунд, яблуні Кандиль-синап, Сари-синап, Білий синап, Челебі, Розмарин, сливу Ізюм Ерік, істинно кримські форми кизилу, персиків і винограду.

І насамкінець, остання «радість». Перед судом постав посадовець Красногвардійської райдержадміністрації Криму за незаконне використання бюджетних коштів і перевищення службових повноважень. Як значиться у матеріалах кримінальної справи, чиновник самочинно ухвалив рішення про призначення компенсації з держбюджету у чверть мільйона гривень одному із підприємств району нібито на закладку садів і виноградників та догляд за ними. Новонасаджені плантації «розквітли» лише на папері.

Віктор ХОМЕНКО.

Крим.

Випадок, коли «Агробізнесу» можна довіряти

Днями газета підприємців АПК «Агробізнес сьогодні» святкуватиме день народження — перші п’ять років. Без перебільшення, за ці роки видання перетворилося на цікаве і корисне для всіх селян. Адже пише не лише про велику підприємницьку діяльність, а й присвячує значну частину своєї площі проблемам бізнесу маленьких людей на селі. Виступає порадником для тих, хто відгодовує бичків, тримає корів або займається бджільництвом. Журналістам видання зайве бажати гострого пера — іноді таке враження, що для них немає авторитетів. Чого варті заголовки: «Повна капітуляція України в м’ясо-молочній війні з Росією» або «Дитсадок під назвою «Мінагрополітики»...

Тому хочеться просто побажати газеті й надалі залишатися цікавою і корисною для читачів.