Принципово нову для українського судочинства ідею — звільнення судді від непроцесуальних функцій — успішно апробує нині група вітчизняних модельних судів загальної юрисдикції. Спочатку таких установ було всього три, нині їх мережа зросла до 37, бажають піти цим шляхом немало інших.

У чому суть новації, чим приваблює вона громадськість і суддів? Які її переваги для судочинства загалом?

— Найефективніші результати на першому етапі цей експеримент дав у Івано-Франківському міському суді, з якого все й починалося, — коментує реформування судової системи модельними судами голова ДСА України Іван Балаклицький. — Раніше як було скрізь у звичайних наших судах? Суддя вів прийом громадян, приймав та читав заяви, скарги, вирішував безліч інших, другорядних та дріб’язкових питань... І втрачав дорогоцінний час як професіонал! Строки розгляду справ розтягувалися, гора справ зростала, якість розгляду погіршувалась, а суддя перебував у постійному психологічному нокдауні. Бо робив не свою, по суті, справу.

Івано-франківські служителі Феміди, скориставшись канадським досвідом у вдосконаленні організаційного забезпечення судочинства, цілком вивільнили суддів від непроцесуальних функцій. Заяви та скарги громадян, зокрема, стали приймати спеціально підготовлені працівники апарату суду, комп’ютерна техніка набагато прискорила виготовлення документації справ, до того ж, розподіляти їх стали фахівцям за їхньою спеціалізацією... А суддя лише вивчає, аналізує та розглядає конкретну справу. Підкреслюю: свою професійну справу.

Час показав: після вивільнення суддів від непроцесуальної діяльності та впровадження інших прогресивних технологій кількість справ, які суд став спроможний розглядати протягом місяця чи року, зросла вчетверо! Вочевидь, відбулося підвищення ефективності правосуддя.

У такий спосіб досягають прискорення та здешевлення процесу судочинства, підвищення його якості у всіх модельних судах. Характерно, що суди стали чіткіше реалізовувати і статтю Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, котра зобов’язує державу забезпечити кожному можливість реалізувати своє право на справедливий та відкритий розгляд справи в розумний термін незалежним і неупередженим судом. Кількість порушених термінів істотно зменшилася.

Суди із статусом модельного загалом стали набагато дієздатнішими, ефективнішими та об’єктивнішими — це головний результат, заради якого Державна судова адміністрація України найближчим часом прагне розширити їх мережу згідно з прийнятою концепцією перетворень судів загальної юрисдикції. Щоправда, для того, щоб модельні суди стали повноцінними і сучасними у всіх відношеннях, ДСА України мусить вирішити ще гостре сьогодні питання із забезпеченням їх належними приміщеннями. Це — додаткова проблема.

Отже, масштаби експерименту розширюються. Як один з дійових та бажаних чинників судово-правової реформи він уже дістав схвальну оцінку в українському соціумі. Останнім часом до ДСА України, як організатора й «куратора» нововведення, надійшла низка звернень із міських та районних судів із проханням надати їм статус модельних, де реально відпрацьовувалася б, відповідно до вимог часу та верховенства права, пошукова модель суду завтрашнього дня, в дієздатності якого так зацікавлене наше суспільство.