Наказом міністра транспорту та зв’язку Миколи Рудьковського на посаді директора ДП «Дельта-лоцман» поновлено Віктора Бездольного. Водночас у колишні межі та повноваження повертається і саме підприємство. Як повідомляв «Голос України», Віктора Бездольного було звільнено з посади півтора року тому тодішнім міністром транспорту. Звільнення мало, швидше, політичне забарвлення і не було підкріплене мотивацією економічною. Висловивши незгоду з таким рішенням, екс-директор підприємства відстоював правду в судах. У результаті домігся рішення апеляційного суду Києва про неправомірність свого звільнення.

До моменту поновлення на посаді В. Бездольного, «Дельта-лоцман» встигли поділити. Частина перетворена на підприємство «Державна морська лоцманська служба», а друга частина відійшла до Дніпро-Бузького морського торгового порту. Фактично, єдине підприємство, створене вісім років тому як центр забезпечення безпеки судноплавства, перестало існувати.

Нове керівництво погосподарювало на славу. Дуже промовисті цифри. Прибуток підприємства зменшився з 49 мільйонів гривень до 3 мільйонів. Майже в шість разів скоротилися податкові відрахування. Припинено будівництво суднового ходу «Дунай—Чорне море», що має стратегічне значення для України. До того ж не були освоєні кошти, виділені на канал цілеспрямовано з держбюджету. А це близько 20 мільйонів гривень. Щоб гроші не пропали, треба терміново провести тендери, підготувати договори, пройти цілу низку процедур. Загалом, надолужувати і наздоганяти втрачене за рік.

Не освоєно й бюджетні кошти на завершення будівництва криголама для лоцманської служби. І це вже проблема не тільки «Дельта-лоцман», а й державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара». Корабели, почавши будівництво криголама, через брак фінансування не можуть його завершити. Простоює без завантаження стапель, а люди не одержують зарплату.

Розповів Віктор Бездольний і про нераціональну витрату коштів. Приміром, замість того, щоб будувати і закуповувати плавзасоби для доставки лоцманів на судна, державна морська лоцманська служба (ДМЛС) орендувала їх. Лише за останні вісім місяців на це витрачено 20 мільйонів гривень. Їх цілком, на думку Бездольного, вистачило б на будівництво кількох нових катерів.

Залишив колишній керівник після себе постраждалі від безгосподарності канали. Не черпався «Дунай —Чорне море», замулився «Дніпро-Бузько-лиманський канал», у запущеному стані Херсонський канал. Тільки один Дніпро-Бузько-лиманський канал міг би заробити майже 600 тисяч доларів прибутку. Але річ навіть не в прибутку «Дельта-лоцман», а у втраті вантажопотоків для портів і терміналів Миколаєва, Херсона, Одеси.

За такої непринадної спадщини на швидке розв’язання всіх проблем годі й розраховувати. Проте новий-старий директор має намір найближчим часом відновити колишню міць підприємства. Добре, Міністерство транспорту підтримує його в цих намірах. Так, другим своїм наказом міністр відвів «Дельта-лоцман» роль головного підприємства в системі забезпечення безпеки судноплавства України. На відроджене держпідприємство покладено не лише звичні функції лоцманського проведення, регулювання руху суден і утримання каналів, а також пошук і порятунок на морі, створення єдиної системи моніторингу в акваторії України. «Дельта-лоцман» відтепер має стати власником берегової та супутникової інформаційно-навігаційної інфраструктури, а також єдиним джерелом інформації для всіх підприємств і структур про рух суден та інших видів діяльності в зоні морської відповідальності України.

У наказі міститься розпорядження ДП «Дніпро-Бузький морський торговий порт» повернути на баланс «Дельта-лоцман» Бузько-дніпровсько-лиманський і Херсонський морський канали. Практично всі співробітники ДП «ДМЛС» написали заяви про переведення до «Дельта-лоцман». Ліквідкомісія вже прийняла від ДМЛС будинки, споруди, плавзасоби, транспорт. Переукладено 97 відсотків договорів на лоцманський супровід.

Але, як заведено у нас, будь-що нове теж має свій супровід. Судовий. Потягнулася ціла низка судових позовів, стомливих розглядів і просто дрібних капостей. Протягом одного дня без повідомлення позивача і відповідача суддя Київського господарського суду виносить ухвалу призупинити дію наказу міністра транспорту і заборонити діяльність ліквідкомісії. Ухвалу виносить один суддя, а не колегія суддів, як того потребує законодавство.

За словами голови ліквідаційної комісії Олександра Салімова, як позивач вказано профком ДП «ДМЛС». Але самі члени профкому знати не знають про позов. Голова профкому у відпустці за межами області, заступник — не в курсі. Більше того, документи і печатка профкому — в переліку зниклих з підприємства. Ще раніше зникла печатка самого підприємства.

— Є підстави вважати, — продовжує Олександр Салімов, — що до процесів, які гальмують нормальну роботу «Дельта-лоцман», причетний Олександр Голодницький, котрий де-юре є директором ДП «ДМЛС». Посада ця скорочена. І тепер ми стаємо свідками звичайної боротьби за крісло.

Поки що, за словами Віктора Бездольного, незважаючи на підступи, підприємство не зазнає збитків. Хіба що моральних. Фахівці «Дельта-лоцман» захищають своє право нормально працювати. А отже — забезпечувати нормальні умови для судноплавства в зоні морської відповідальності України. Простої суден — задоволення дороге, 10—20 тисяч доларів на добу з кожного. Отут і до міжнародних скандалів недалеко. Ну а поки що у нас, як після цунамі, — ще штормить, але кораблі виходять у море.

Миколаїв.