Цей тур чемпіонату подарував кілька несподіванок. Одна з найгучніших — поразка одеситів в Алчевську.

Та найбільше, либонь, засмучені прихильники «Арсеналу», котрий мав величезну перевагу над донеччанами. Міг забити, як сказав його тренер Олександр Заваров, і три, і п’ять м’ячів. І то — правда. Але пропускали «каноніри».

А ще відбулося кілька гострих протистоянь. Особливо принципове воно було у Дніпропетровську. Як на мене, запорізький «Металург» останнім часом посилив і якісно поліпшив гру. І не дивно, що підопічні Сергія Ященка прибули до сусіднього обласного центру з високо піднятими головами і серйозними намірами. Що й переконливо довели на футбольному полі.

Щоправда, не все складалося для запоріжців добре, бо рахунок відкрили господарі. В ціль потужним ударом здалеку влучив Сергій Назаренко. Однак запоріжці не знітилися від цього. Вони заходилися змінювати ситуацію з подвійною енергією. А справжнім лідером «Металурга» показав себе його капітан Дмитро Михайленко, котрий в минулому не один сезон вірою і правдою відслужив «Дніпрові». У підсумку — нічия.

На серйозний супротив у Харкові наразилися динамівці. Кілька днів до цього кияни, граючи проти харків’ян в кубковій зустрічі, мали помітну перевагу. Але цього разу господарі боролися за кожний м’яч, за кожний сантиметр поля. Відносна рівновага тривала майже до кінця зустрічі. І лише ціною неабияких зусиль іменитіший клуб узяв гору. На добре слово особливо заслуговує Клебер, котрий виявив майстерність, сміливість і наполегливість. Маленький в’юнкий бразилець знайшов шпарину і не схибив, чудово зігравши на добивання.

Після зустрічі в Харкові Анатолій Дем’Яненко, зокрема, сказав:

— Гадаю, що гра глядачам сподобалася. Вона вийшла бойовою, напруженою і безкомпромісною. Знали, що й харків’яни налаштуються серйозно. У них свої проблеми, потрібно залишити небезпечну зону. І кожне очко для них на вагу золота. Про це постійно казав своїм гравцям. Говорили-балакали, а з оборони до атаки переходили дуже погано, повільно. Отож полегшували життя суперникові. Він устигав відходити і перекривати всі зони, котрими ми мали просуватися вперед. Над усуненням цих недоліків нам слід працювати ретельніше й наполегливіше.

— Що з Михаликом?

— Забив ногу. Через сильний біль попросив заміну. Тепер справа за лікарями.

— Як почуваються Ващук і Рінкон?

— Ващука прооперовано. У нього меніск. Діого, а також Корреа тренуються за індивідуальним планом. Участь цих бразильців у матчі проти «Ліона» під сумнівом. Утім, якщо вони будуть готові, то випустимо їх на заміну хвилин на двадцять.

— Що можете сказати про гру Гусєва?

— Це не той Гусєв, якого ми звикли бачити.

— Чому віддаєте перевагу Каддурі перед Несмачним?

— Я не можу поставити обох. Хто має кращі кондиції, сумлінніше тренується, той і грає. До Каддурі які можуть бути претензії? Він відпрацьовує і попереду, і позаду. Такий енергомісткий, мов батарейка «Дюрасел».

Чи вирішили, хто стоятиме у воротах у поєдинку з «Ліоном»?

Ще думатиму...

І «Шахтар» попервах мав багато клопоту з «Карпатами». Навіть сам собі забив. Однак так тривало недовго. Адже згодом чемпіонові вдалося налагодити ефективні командні дії і домогтися надпереконливої перемоги.

— Вітаю Левандовського, котрий забив 900-го м’яча «Шахтаря» в чемпіонатах України, — сказав Мірча ЛуЧеску. — Маріуш упевнено вийшов на заміну і допоміг команді. З його появою на полі «Шахтар» став набагато впевненіше грати в середній лінії. Ми прагнули взяти три очки. І домоглися задуманого. Гадаю, що це була найкраща наша гра. Навіть тоді, коли ми перемагали і 5:0, то не діяли так агресивно і злагоджено, як оце сьогодні. Це вселяє в мене надію перед матчем з «Валенсією». Варто сказати, що здолали дуже гідного суперника. Кудись поділася розслабленість, котра спостерігалася в нашому матчі з «Арсеналом». Тепер усі наші думки про «Валенсію». Шукаємо варіанти, щоб замінити Тимощука в середній лінії. Либонь, Гюбшман зіграє в центрі оборони, а Левандовський — на місці опорного.

.