Три тисячі поправок

Помітно, що з часу його представлення у парламенті чи не найбільше дискусій точилося довкола статей, котрі стосуються соціальної складової основного фінансового документа держави. До того ж якщо віце-прем’єр-міністр Дмитро Табачник заявляв, що «фінансування всіх соціальних програм в бюджеті 2007 року збережеться і навіть зросте», то його попередник, екс-віце-прем’єр-міністр із соціальних та гуманітарних питань, народний депутат В’ячеслав Кириленко переконував, що проект бюджету на 2007 рік «характерний своїми антисоціальними ініціативами», зокрема, обмеженнями для працюючих пенсіонерів, спробою припинити виплати матерям під час народження дитини, скасуванням норми про можливість дострокового виходу на пенсію, запровадженням обмеження на оплачувані лікарняні 30 днями протягом року, а понад цю норму лише з дозволу адміністрації та трудового колективу та ін. Президент України Віктор Ющенко також висловив серйозні зауваження з приводу зменшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення та закликав уряд серйозно доопрацювати проект держбюджету на 2007 рік, бо інакше він буде змушений накласти на нього вето.

На чому ж грунтувалися оптимістичні заяви урядовців про збільшення соціальних видатків? Приміром, Перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров зазначав, що «бюджетна політика 2007 року передусім буде спрямована на стабілізацію соціально-економічної ситуації в країні, проведення структурних реформ та ліквідацію негативних наслідків популістської політики попередніх урядів, розв’язання найважливіших соціально-економічних проблем, підвищення соціальних стандартів та рівня життя людей, відновлення інноваційно-інвестиційної моделі економіки». Розшифровуючи це завдання, М. Азаров повідомив, що підвищення соціальних стандартів та рівня життя людей передбачає порівняно з попереднім роком збільшення розміру прожиткового мінімуму на одну особу на 8 відсотків: з 1 січня 2007 року він становитиме 492 гривні, з 1 квітня — 501 гривню, з 1 жовтня — 510 гривень. Розмір мінімальної зарплати також має зрости з 400 гривень (станом на 1 грудня 2006 року) до, відповідно, 420 і 450 гривень на 1 липня та 1 грудня 2007 року. Уряд начебто не забув про пенсіонерів — у 2007 році видатки Пенсійного фонду порівняно із 2006 роком планується збільшити на 14 відсотків. Все це начебто й справді свідчить про підвищення соціальних стандартів. Проте, як з’ясувалося, це залежить від того, що і з чим порівнювати. Бо якщо поряд із 8-відсотковим зростанням прожиткового мінімуму поставити дво- або триразове зростання вартості житлово-комунальних послуг, то картина вийде не вельми приваблива. Тож не дивно, що Комітет Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів констатував «вкрай недостатні» темпи збільшення пенсій, особливо враховуючи значне зростання цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, харчі та ліки. «Аналіз підтверджує, що на тлі інфляційних процесів та зростання цін запропоновані розміри прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсій є заниженими. Темпи зростання цих мінімальних державних гарантій нижчі, ніж у 2006 році (відповідно: 11,6 і 8 відсотків; 20,5 і 12,5 відсотка; 10,2 і 7,9 відсотка)», — зазначає комітет. Наслідком цього стало подання народними депутатами під час підготовки документа до першого читання більш як трьох тисяч поправок та пропозицій. І хоч М. Азаров наприкінці минулого тижня ще раз наголосив, що основні пріоритети бюджету на 2007 рік залишаються незмінними, є сподівання, що народні депутати все-таки дещо їх відкорегують у бік соціальної складової бюджету.

Зокрема, згадуваний уже Комітет Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів висловив стурбованість, що розробники проекту бюджету на 2007 рік (всупереч ст. 22 Конституції України, яка визначає, що «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод») намагаються продовжити негативну практику попередніх років, яка передбачає призупинення дії деяких норм «соціальних» законів. Аргумент також не новий — нестача коштів. Для прикладу, пропонується призупинити дію окремих положень і норм Закону України «Про освіту», які, зокрема, передбачають, що посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних працівників вищих навчальних закладів мають бути не нижчі від середньої заробітної плати працівників промисловості. Мало того, на порушення конституційних прав громадян пропонується встановити, що оплата праці цих працівників здійснюється в межах бюджетних призначень на оплату праці та у порядку, визначеному Кабміном. Те саме стосується ст. 76 проекту бюджету — вона призупиняє дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. І це при тому, що в Основних напрямах бюджетної політики на 2007 рік чітко зазначається, що проект бюджету має передбачати видатки на поетапне введення цього закону в дію. Щоправда, минулого тижня після дискусій з народними депутатами уряд начебто погодився підтримати виплату допомоги «дітям війни», які є інвалідами. Цією самою ст. 76 проекту бюджету передбачає також призупинення дії деяких положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які стосуються виплати щорічної разової допомоги. Але водночас, як зазначає Головне науково-експертне управління Верховної Ради, ст. 33 проекту встановлюються конкретні, проте значно менші від передбачених у законі розміри цих виплат, що теж суперечить Конституції України та вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року, який гласить, що «нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними».

Продовжуючи перелік статей, які призупиняють дію норм окремих законів, додамо, що ст. 9 проекту пропонується не виплачувати пенсії працівникам, які мають право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку пенсійного віку, а ст. 41 проекту змінюється порядок обчислення пенсій, звільненим у 2006—2007 роках особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям понадстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», хоча цьому мало б передувати внесення змін до пенсійного законодавства. А пенсіонерів, котрі після виходу на пенсію продовжують працювати, не потішить зміст ст. 116 законопроекту, якою пропонується обмежити розмір пенсій працюючим пенсіонерам двома прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Коли врахувати, що в таких галузях, як освіта, частка працюючих пенсіонерів становить ледве не 50 відсотків, то це, з одного боку, призведе до відпливу кваліфікованих кадрів, а з другого — стимулюватиме подальшу тінізацію економічних відносин, наслідком чого стане зменшення надходжень від податку з доходів фізичних осіб.

Не дуже приємна перспектива чекає і на державних службовців, бо ст. 76 проекту держбюджету пропонується призупинити на 2007 рік дію деяких статей Закону України «Про державну службу», які визначають норми матеріального забезпечення держслужбовців. У зв’язку з цим Головне науково-експертне управління Верховної Ради наголошує, що ця пропозиція суперечить не тільки статті 22 Конституції України, а і частині восьмій статті 33 згаданого закону, котра передбачає, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим законом, гарантій, пільг і компенсацій (а як ми знаємо, проект держбюджету на 2007 рік не тільки не передбачає такого скорочення, а навпаки — заплановане збільшення доходів зведеного бюджету становитиме 14 відсотків), статті 22 Закону України «Про оплату праці», якою встановлено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. У разі підтримки цих пропозицій у 2007 році держслужбовців позбавлять надбавки за вислугу років, за виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за науковий ступінь та звання «заслужений», допомоги на оздоровлення та ін. Тобто фактично заробітна плата держслужбовців складатиметься із посадового окладу та доплати за ранг, що призведе до зменшення їх зарплати у 2—3 рази. Якщо врахувати, що сьогодні середня зарплата держслужбовців становить близько 1700 гривень, то у разі підтримки парламентом цих урядових пропозицій можна дуже легко підрахувати її розмір у наступному році. Коли ж до цього додати, що держслужбовцям забороняється працювати за сумісництвом та займатися комерційною чи підприємницькою діяльністю, то можемо спрогнозувати, що одні з них перейдуть на іншу роботу, а інші, мабуть, братимуть хабарі.

Утім, немає сумніву, що поданий Кабміном проект бюджету на 2007 рік зазнає серйозних змін. На це вказує хоча б та обставина, що вже під час засідання робочої групи з підготовки законопроекту до першого читання урядовці та народні депутати дійшли згоди про внесення змін та доповнень до 57 статей.