Є в Україні така традиція — виснажливий бюджетний процес. І особливих несподіванок не спостерігається, бо кожен наступний проект фінансової конституції значною мірою калькує попередні проблеми. У «кращих» бюджетних традиціях складено й проект бюджету-2007. На ті само граблі наступають не двічі — десятки разів.

Про камені спотикання проекту бюджету-2007 говорили й на останньому засіданні правління Українського союзу промисловців і підприємців. Висновки прогнозовані і не дивують. На думку ділової спільноти, необхідно вивести бюджетний процес у країні з-під впливу політики, не закладати норми, які у попередніх періодах засвідчили свою неефективність, формувати бюджет, виходячи з реального стану справ та пропонувати до втілення в життя здійсненні показники.

Були від представників ділових кіл і більш прикладні пропозиції, які вивірені практикою ведення бізнесу. В проекті бюджету-2007, як зазначали підприємці, зроблено перші кроки до формування інноваційно-інвестиційного бюджету, переходу від моделі споживання до моделі розвитку. Однак масштаб передбачених інноваційних витрат — до 30 млн. грн. — вимагає й прозорого та ефективного механізму їх розподілу, контролю за їх використанням. Без чіткого визначення пріоритетних державних програм інноваційного розвитку створюється велика загроза «ручного» та тіньового управління процесом використання ресурсів.

Позитивною ініціативою, переконані в УСПП, є часткове відновлення стимулів для інвесторів у вільних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку. Для уникнення непрозорих схем і зловживань у ВЕЗ та ТПР підприємці пропонують передбачити запровадження ефективного контролю за реалізацією інвестиційних проектів. Вітають підприємці і скасування так званого податку на інвестиції — звільнення від ввізного мита ввезення на територію ВЕЗ нового устаткування, обладнання для реалізації інвестиційних проектів.

Однак у проекті бюджету є норми, з якими бізнес погодитися не може. Попри увагу до інноваційного та інвестиційного розвитку, в проекті держбюджету фактично проігноровано проблему високого фізичного та технологічного зносу основних фондів. Не може не турбувати й відсутність механізмів державної підтримки базових галузей вітчизняної економіки —авіабудування, автомобілебудування, суднобудування, виробництва бронетехніки, спецтехніки тощо. Чергова «міна» бюджету — ставлення до «малих» та «середняків». Наступного року, приміром, передбачено фінансування національної програми підтримки підприємництва обсягом 1,8 млн. грн. — лише 1% від середніх потреб. Справжнє обурення викликала ініціатива залишити спрощену систему оподаткування лише стосовно фізичних осіб — УСПП категорично проти такої норми. На думку ділової спільноти, не можна підтримувати і введення подання платником ПДВ в електронному вигляді розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів за відповідний звітний період.

Чимало запитань викликають і запропоновані у держбюджеті сума надходжень від приватизації — 10 млрд. грн. — та перелік об’єктів, запропонованих до приватизації у наступному році. Незрозумілим залишається принцип формування реєстру таких об’єктів. Напрошується очевидний висновок — сформований хаотично, без необхідного ґрунтовного аналізу перелік об’єктів до приватизації нагадує, швидше за все, спробу перерозподілу власності, що абсолютно несумісне із буквою закону та Конституцією. УСПП наполягатиме: щороку необхідно приймати державну програму приватизації, яка мала б силу закону і чітко виписувала всі процедури й підходи до приватизації. Пропонуватимуть підприємці й відмовитися від запропонованого проектом бюджету способу покриття бюджетного дефіциту. У нинішньому проекті держбюджету заплановані чималі зовнішні запозичення — 11,6 млрд. грн. Такі високі позики — пряма дорога до зростання зовнішнього боргу України і фактичного перекладання поточних проблем на плечі майбутніх поколінь.

Отже, якщо резюмувати, економіка і реальний бізнес чекають від уряду бюджету розвитку — збалансованого, системного документа, який спрямований на нову якість товаровиробництва, підвищення конкурентоспроможності економіки, зростання добробуту громадян.