Це шанс кардинально оновити Україну

21 вересня на розгляд Верховної Ради було представлено проект закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Фінансовий план держави викликав жваві дискусії. Усі політичні сили, навіть і не дуже задоволені політикою нового уряду, зійшлися в одному — головний фінансовий документ країни виконаний професійно. Дискусії точаться навколо ідеології бюджету, який принципово змінює траєкторію соціально-економічного розвитку держави у бік накопичення, тобто відтворення продуктивних сил для майбутніх поколінь. Позбавлений популістських обіцянок, бюджет-2007 має всі підстави називатися бюджетом розвитку і соціального, і економічного, і бути 100-відсотково виконаним.

Економіка не повинна бути заручницею політичних амбіцій

Щороку з початком обговорення бюджету країни на наступний рік в українському політикумі розгортається неабияка баталія. Різні політичні сили починають розігрівати свої м’язи на площині, яка, по суті, має бути віддаленою від політики, бо за кожною цифрою бюджету — реальне забезпечення життєдіяльності населення, галузей економіки країни, сподівання мільйонів людей на майбутнє покращання життя. Політичні втручання в процес бюджетоутворення, де закладається тонка матерія з мікро- та макропоказників життя держави, ще ніколи не покращували бюджетний процес.

Сьогодні проект закону проходить усі необхідні стадії обговорення на рівнях комісій, відповідних комітетів Верховної Ради. І вже надійшло чимало як раціональних пропозицій, так і відверто популістських вимог. Але все це є нормальним процесом, без якого не може бути створений жодний бюджет. Головне — не повторювати помилок двох попередніх урядів, які пішли шляхом виконання економічно необгрунтованих популістських програм, не наступати на граблі вже пройденої і небезпечної політики фіскального тиску на підприємства, яка призвела не тільки до уповільнення темпів розвитку національного виробника, а й до тінізації економіки.

Взяти до прикладу виконання цьогорічного кошторису країни. Взагалі, чи можна назвати соціальним бюджет, на виконання якого до кінця поточного року попереднім урядом не було передбачено 10 млрд. грн. і в якому не були в повному обсязі передбачені кошти на допомоги сім’ям з дітьми, на пенсії військовим, зарплати працівникам бюджетних організацій та субвенції на компенсацію населенню та бюджетним установам подорожчання житлово-комунальних послуг? І таких глухих кутів у бюджеті-2006 чимало — його дисбаланс вимірюється мільярдами гривень. Отож я нічого нового не скажу, крім того, що сказав колись класик світової економіки Адам Сміт: «Є єдиний добрий бюджет — це бюджет збалансований і реальний». До того ж економіка не дозволяє жити лише одним днем, не створюючи стратегію розвитку, не працюючи на перспективу.

Саме тому наступний, 2007 рік стане роком перехідним, роком вирівнювання диспропорцій і перекосів в економіці. Бюджетна політика-2007 буде спрямована на стабілізацію фінансової системи України в цілому, на підготовку до структурних реформ. А вже з 2008 року мають стартувати основні структурні реформи в економіці. Тому проект бюджету, який зараз обговорюється та доопрацьовується, — це лише перший елемент у стратегії соціального та економічною розвитку країни до 2010 року.

Доходи зведеного бюджету України на 2007 рік плануються у сумі близько 180 мільярдів гривень, що на 14% більше від плану на 2006 рік. Прогноз видатків зведеного бюджету становить близько 200 мільярдів гривень, що також на 14% більше від планових показників 2006 року.

Вектори розвитку

Збільшення надходжень та контроль за витратами — головна проблема будь-якого бюджету.

Тільки розвиток вітчизняної економіки може забезпечити поступове та стабільне надходження грошей до бюджетів усіх рівнів. Це — головна ідеологія і стратегія нового бюджету, спрямована на забезпечення подальшого розвитку країни. Саме для цього ми вважаємо за необхідне зменшити відрахування до бюджету частки прибутку державних підприємств з 50% до 15%, що, у свою чергу, дозволить підприємствам використати гроші на внутрішні капіталовкладення, на інноваційні технології, на реальний їх розвиток. Це вкрай необхідно зробити, оскільки основні фонди підприємств української промисловості зношені на 60%. Таким чином, близько 2 мільярдів гривень у 2007 році залишаться в розпорядженні підприємств для інноваційного оновлення виробництва, модернізації та технологічного переозброєння, запровадження енергозбережних технологій.

Один із вагомих важелів впливу на оздоровлення економіки, передбачений новим бюджетом, стосується повернення пільг для вільних ефективно діючих економічних зон та технопарків, які сьогодні фактично стали «мертвими зонами». Професійна інвестиційна політика дозволить підняти економіку територій, використати потенціал місцевих підприємств і збільшити надходження до державного бюджету.

Під час підготовки держбюджету-2007 Кабмін акцентував увагу на головних стратегічних моментах, збільшивши, порівняно з поточним роком, у півтора разу — до 26,8 мільярда гривень — видатки інноваційно-інвестиційного розвитку. Зокрема:

— на розвиток будівельної галузі — 1,5 мільярда гривень;

— на розвиток підприємств обробної промисловості — 2 мільярди гривень;

— на розвиток підприємств паливно-енергетичного комплексу — понад 2,5 мільярда;

— на розвиток житлово-комунального господарства та соціально-економічний розвиток регіонів — близько 3 мільярдів гривень;

— на розвиток транспортної інфраструктури — 5,5 мільярда гривень;

— на розвиток підприємств агропромислового комплексу — 4,5 мільярда гривень;

— на науку — 2,9 мільярда гривень;

— на заходи з енергозбереження, розвиток нетрадиційної енергетики — 1,5 мільярда гривень;

— на створення стабілізаційного фонду — 3 мільярди гривень.

Наступного року на 28% збільшено видатки на будівництво, технічне переоснащення та капітальний ремонт гірничо-шахтного обладнання. Більш як у вісім разів збільшено вкладення на розвиток машинобудування. Майже вдвічі зросли видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу, більш ніж удвічі — на розвиток вітчизняного авіабудування. Причому, я вважаю, що галузь авіабудування, яку нині довели до занепаду, треба, нарешті, виокремити як одну з пріоритетних в Україні. Саме такі засоби стануть реальними стимулами розвитку для вітчизняного виробника. Вважаю, що процес економічних перетворень за рік не робиться. Тому в 2007 році потрібно, повторюю, знівелювати диспропорції в економіці, і вже 2008 рік дасть ще більш реальне зростання та розвиток. Загалом активізація економічних процесів надасть реальне зростання вітчизняного виробництва, а в подальшому збільшення надходження податків та зборів, а отже, і підвищення соціальних виплат з держбюджету.

Великий пиріг і ділити легше

Головне питання бюджету — його наповнення. Принциповим моментом нового бюджету є те, що гроші, які планується отримати від приватизації, будуть спрямовані не на проїдання, як це зробили з коштами від продажу «Криворіжсталі», а на внутрішні інвестиції в перспективні галузі економіки. Кошти від продажу державних підприємств будуть спрямовані також на оновлення житлово-комунального та паливно-енергетичного комплексів, на впровадження енергозбережних технологій, які, у свою чергу, зменшать собівартість послуг ЖКГ. Деякі експерти вважають, що заплановані 10 млрд. грн. від приватизації — це дещо завищені очікування. Я вважаю, що це зовсім не так. Це — реальність. У цілому пропонується список із 479 підприємств, серед яких цукрові та переробні заводи, автотранспортні, поліграфічні та інші підприємства. Таким чином 99,8% усіх приватизаційних надходжень планується спрямувати на внутрішні інвестиції.

Слід сказати, що закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прийматиметься в пакеті із законом про внесення змін у податкове законодавство. І в цьому плані проект держбюджету не є оригінальним. Бюджети всіх останніх років так чи так передбачали норми, які дозволяли б наповнювати казну держави. Запроваджувалися нові ставки податків або покращувалося їх адміністрування. Був і сумний досвід таких нововведень: у 2005-му уряд призупинив більш ніж 100 чинних нормативних законодавчих актів. І ми пам’ятаємо, як це боляче вдарило по бізнесу, по інвестиціях, які тільки почали надходити в Україну. Одним із таких рішень було заморожено і роботу вільних економічних зон.

Безумовно, в діалозі бізнес — влада важливо почути одне одного і порозумітись. Обидві сторони мають спільне бажання — стабілізувати ситуацію щодо податкових норм. Для цього можна, скажімо, ухвалити Податковий кодекс і відмовитися від його подальшої корекції на певний термін. Хоча б років п’ять — без жодних змін, тоді і можна отримати хороший результат.

АПК

Окремо зупинюся на підтримці агропромислового комплексу, про що довго і гучно говорили останнім часом, але зроблено майже нічого не було. Відтепер ідеться не тільки про збільшення державної підтримки галузі, а й про зміну власне механізмів дотування сільгоспвиробника. Мета цих змін — унеможливити поповнення кишені посередників, які, фактично, паразитують на нелегкій праці селянина.

Тому ми вперше переходимо до прямого фінансування сільського господарства. Тобто не заводимо кошти різними схемами, а прямо дотуємо агропромисловий комплекс. Це, вважаю, надзвичайно важливе досягнення цього законопроекту. В бюджеті-2007 видатки на підтримку розвитку аграрного сектору та на забезпечення соціальної сфери села вперше передбачено в сумі 13 млрд. гривень. На 26% збільшуються видатки на пряме дотування продукції тваринництва (за літр молока, за кілограм м’яса тощо) та на підтримку сільгоспвиробників шляхом часткової компенсації відсотків за кредитами, які вони отримують у комерційних банках на розвиток своєї справи. На це передбачено 1,6 мільярда гривень. Здається, що 13 млрд. грн. на розвиток АПК — це вже той показник, коли ми можемо стати на поріг не тільки збільшення виробництва, а й ефективної реформи всієї галузі.

Бюджет 2007 року більше соціальний,ніж бюджет-2006.Він передбачає збільшення всіх соціальних виплат

У держбюджеті-2007 збережено всі соціальні програми, які діють цього року. Жодних соціальних виплат скасовано та зменшено не буде. Навпаки, ми їх збільшуватимемо, але не так різко, як це робилося попереднім урядом у 2005—2006 роках. Чому? Тому що без зростання реальних економічних показників не можна підвищувати рівень соціальних виплат. Це може призвести до порушення балансу всіх економічних чинників. Ми всі вже мали змогу відчути наслідки таких процесів на власній кишені в 1993—94-х роках, коли невиправдане підвищення зарплат, формальне виконання заявлених соціальних програм призвело до гіперінфляції, коли працювала не економіка, а верстат, який друкував гроші. Такого вже не буде. І по мірі зростання реальних економічних показників будуть здійснюватися соціальні виплати. Жодних соціальних пільг, підкреслюю, скасовано не буде, хоча навколо цього питання виникло чимало політичних спекуляцій та заяв. Діятиме той же рівень соціального захисту, що діяв і в 2006 році. Але, як колись мудро сказав Франклін Рузвельт у скрутні для Америки часи: «Ми не можемо дозволити собі все, що нам хочеться». Думаю, і нам не слід це забувати. Зауважу також, що жодних обмежень стосовно розміру одноразової допомоги при народженні дитини на 2007 рік у проекті держбюджету не буде. Вона, як і нинішнього року, надаватиметься у сумі 8 тисяч 500 гривень. А загальний обсяг коштів на ці виплати збільшується на 10,4 відсотка проти цьогорічного.

Буде збільшено також допомогу багатодітним сім’ям, стипендії студентам та учням професійно-технічних навчальних закладів, чорнобильські виплати, згідно з передбаченим додатковим ресурсом в один мільярд гривень. Зазначу, що державну підтримку повинні отримати громадяни, які справді її потребують. Тому у 2007 році ми пропонуємо державні допомоги, пільги, компенсації, гарантії та інші соціальні виплати надавати з урахуванням сукупного доходу громадян та їх матеріального становища. Надзвичайно важливим напрямом соціальної політики є допомога інвалідам. Майже на 100 мільйонів гривень збільшено кошти для санаторно-курортного лікування та придбання протезно-ортопедичних виробів, засобів пересування, реабілітації.

Додатково 6,4 млрд. гривень передбачено для забезпечення оплати праці працівників бюджетної сфери. Також ми пропонуємо збільшити прожитковий мінімум. На наступний рік його буде встановлено в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня — 492 грн.; з 1 квітня —501 грн., з 1 жовтня — 510 грн. Крім того, передбачено поквартальне збільшення прожиткового мінімуму з урахуванням індексу споживчих цін. Взагалі державна підтримка буде зорієнтована на найбільш незахищені верстви населення.

Освіта, наука, медицина

Важко не помітити, що в бюджеті 2007 року закладений шлях системних змін у фінансуванні освіти, науки та медичної галузі.

Кожен знає, що вкладення в освіту — це інвестиції в майбутнє, але важливо правильно спрямувати такі вкладення. Щодо кількості спеціалістів популярних нині видів діяльності, їх у нас — аж занадто, а от якості часто бракує. Скільки говорять про те, що треба освітянську систему (особливо це стосується мережі професійно-технічних навчальних закладів) перепрофілювати так, щоб не відчувався гострий дефіцит фахівців саме з робітничих спеціальностей. Але для цього нарешті необхідно встановити зв’язок між державним замовленням на підготовку робітничих кадрів і реальними потребами економіки.

Також у бюджеті-2007 заплановано збільшення обсягу видатків як на потреби охорони здоров’я, так і на розвиток галузі в цілому. Понад 1 млрд. грн. видатків загального фонду державного бюджету буде спрямовано на централізовані заходи лікування туберкульозу, СНІДу, онкології, серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, імунопрофілактики населення. Більш ніж удвічі планується збільшити обсяги фінансування державної програми «Дитяча онкологія» та Державної програми запобігання лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань. У 1,8 разу збільшено видатки на боротьбу з туберкульозом. Майже втричі — на централізовану закупівлю сучасного медичного обладнання тощо.

Таким чином, у бюджеті 2007 року передбачено зберегти соціальне спрямування і, водночас, відновити інноваційно-інвестиційне стимулювання економіки.

Слід зрозуміти всім, хто радо критикує пропозиції нового бюджету: перш ніж витратити гроші, їх потрібно заробити. І це — головне завдання бюджету-2007, спрямованого на оптимізацію та оздоровлення економічної ситуації в державі. Нам необхідно перейти до політики відтворення національного ресурсу та політики економічного розвитку.

Доопрацювання проекту бюджету ще триває. Ми відкриті для порозуміння, готові для зауважень та конструктивних пропозицій від Президента, Верховної Ради, уряду, місцевих органів самоврядування, громадських організацій тощо, щоб врахувати все до копійки, яка, як відомо, гривню береже.

Володимир МАКЕЄНКО,голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету.