— Володимире Дмитровичу, відколи ви стали за «штурвал» торгово-промислового «корабля», робота з діловими партнерами вийшла на нову орбіту, стала насиченішою і динамічнішою.

— Я б не сказав, що років п’ять-сім тому наша недержавна організація працювала менш ефективно. Просто змінився, прискорився час, а тому по-новому почали діяти й ми. Відома ж бо сентенція: хто не встигає — той запізнюється. Причому невідворотно. Тому колектив Палати щоденно самовіддано працює над розширенням зовнішньоекономічних, торговельних та коопераційних зв’язків аграрно-промислового комплексу Черкащини. Разом з партнерами ми наполегливо ініціюємо просування товарів та послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, приділяємо велику увагу підвищенню ділового та інвестиційного іміджу Шевченкового краю, як в Україні, так і за кордоном.

— Нещодавно в обласному центрі завершився міжнародний форум «Інвестиційні можливості Черкащини», в якому Палата брала активну участь. Як ви оцінюєте його результати?

— Так, як і всі учасники цих своєрідних інвестиційних оглядин області — позитивно. На форумі були представлені найголовніші економічні галузі нашого регіону: хімічна, машинобудівна, деревообробна, фармацевтична, харчова, аграрна. Крім виставкових експозицій, підприємства підготували бюлетені з бізнес-пропозиціями. Тому чимало черкаських гостей знайшли потенційних партнерів прямо на форумі. Зокрема, промисловці з Білорусі домовилися з керівництвом ВАТ «Азот» про спільне виробництво складних мінеральних добрив. Делегація з Польщі на чолі з економічним радником посольства цієї держави в Україні Миколою Оніщуком підготувала угоду про співпрацю між Варшавським воєводством і Черкаською областю. Представники фірми «Актон тренінг центру» з Великобританії домовилися про контакти з освітніми закладами краю...

— Особливо цікавою частиною форуму став туристично-культурологічний проект «Золота підкова Черкащини».

— Безумовно. Багатий на музейну спадщину, пам’ятки історії і природи, культури й археології Шевченків край приваблює не тільки українських мандрівників. Зацікавленість у налагодженні спільних туристичних програм виявляють і закордонні партнери. У рамках інвестиційного зібрання наша Палата організувала ділову зустріч черкаських туроператорів з власниками провідної туристичної агенції Іспанії «Алекс-Тенеріфе». Є заявки на проведення «круглого столу» з цієї тематики від спеціалізованих фірм Росії, Польщі, Молдови, Німеччини та інших країн. Український туризм я порівняв би із полем — уже зораним, але ще не засіяним інвестиціями. Перспективи у нього надзвичайно привабливі й масштабні. Хто всерйоз працюватиме у цій галузі — матиме і суспільне визнання, і прибутки.

— Якщо зарубіжні інвестори до наших туристичних мальовничих краєвидів лиш приглядаються , то сільськогосподарські обрії вже стали для них «своїми».

— І це добре. З більш як ста мільйонів доларів цьогорічних іноземних капіталовкладень в економіку Черкащини левова частка припадає на аграрний сектор. На селі нині успішно працюють «кризові менеджери» зі США, Німеччини, Франції. «Лежачі» господарства, які вони взяли під свою опіку, за рік-два перетворилися на підприємства із сучасними технологіями і високими урожаями сільгоспкультур. Такий досвід, вважаю, корисний і для українців, і для закордонних партнерів, котрі доводять, що у нашій країні можна чесно і прозоро вести бізнес.

— Справді, ці «піонери» у степах України роблять надзвичайно потрібну справу. Адже налагодження міжнародних економічних зв’язків неможливе без довіри...

— І без необхідної інформації. Черкаська торгово-промислова палата уклала близько 70 угод з партнерськими організаціями Росії, Казахстану, Білорусі, Польщі, Словаччини, Греції, Грузії, Єгипту, Йорданії, Саудівської Аравії... Ми маємо своїх постійних представників у західноєвропейських країнах та в Японії, завданням яких також є створення позитивного іміджу України і нашої Палати.

Мовою фактів

— За 11 років діяльності Черкаської торгово-промислової палати організовано і проведено понад 80 виставкових заходів міжнародного, всеукраїнського та обласного масштабів. — Членами ЧТПП є 225 підприємств та організацій Черкащини. — При ЧТПП діє Третейський суд та Юридичний клуб. Надаються митні, брокерські послуги, а також послуги з експертизи, штрихового маркування товарів, оцінки майна, іноземних перекладів.

— Володимире Дмитровичу, з якими країнами, на вашу думку, найрезультативніше співпрацює торгово-промислова палата?

— Передусім з нашими сусідами — Росією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною. З польськими колегами, до слова, спілкуємося по кілька разів на рік. Цієї весни провели широку ділову зустріч для українських та польських компаній, котрі здійснюють розведення та переробку прісноводної риби. Колеги домовилися про постійні контакти, співпрацю у напрямку експорту-імпорту продукції, створення спільних підприємств. У місті Познані на спеціалізованій виставці побували наші підприємці-будівельники. У Варшаві — правоохоронці та рятувальники, котрі ознайомилися з досвідом роботи профільних міністерств Польщі.

— Доводилося читати, що Палата знайшла вигідне замовлення для «стоячого» заводу «Фотоприлад»...

— Було таке. Однак військовий контракт не вдалося підписати. Бо країна-замовник входить до НАТО, а Україна, як відомо, — ні. Перевагу в одержанні замовлення, як правило, надають членам альянсу.

— Дуже прикро. На останньому інвестиційному форумі «Фотоприлад» продемонстрував чудові вироби у царині високоточного приладобудування.

— Так, ми маємо в області потужний науково-виробничий резерв, котрий, на жаль, мало задіяний. Крім черкаських підприємств НВО «Фотоприлад», заводу телеграфної апаратури, не використовує свій могутній потенціал смілянське об’єднання «Орізон». Торгово-промислова палата, звичайно, й далі шукатиме потенційних інвесторів для цих наукоємних виробництв. У тому числі й на власних виставкових заходах, котрих щороку ми проводимо не менше десяти.

— До речі, про організацію різноманітних виставок та ярмарків. Чи досягли вони у нас європейського рівня?

— Розумію — це риторичне запитання. Адже якщо українські державні інституції не переймуть зарубіжного досвіду виставкової діяльності — ми ще довго «доганятимемо Америку». І ось чому. У будь-якій цивілізованій країні підприємству-учаснику виставки обов’язково компенсують його витрати. Він-бо пропагував досягнення своєї держави за кордоном! У нас же й досі працюють за принципом «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Тобто за участь у виставці підприємство повинне викласти свої «кревні». Часто-густо ця фінансова операція йому не під силу.

— Отже, звернемося до Верховної Ради, щоб виправити цей недогляд...

— Так, спробуємо ще раз закцентувати на цій проблемі увагу керівників держави і законодавців. Творити позитивний імідж України потрібно не з порожніми кишенями. У світі не люблять бідних. Їм співчувають, але не поважають. Я переконаний — наша країна багата. Ми володіємо унікальним виробничим, науковим потенціалом, у нас талановиті люди. Необхідно лиш цим багатством розумно і розсудливо розпорядитися.

— Дякую, Володимире Дмитровичу, за щирість. Бажаю успіхів і удачі!

Черкаська область.