Авторитет України у світі, як могутньої зернової держави
— під загрозою. Масштабно постраждають сільгоспвиробники, більшість яких зосереджена в Миколаївській і Херсонській, традиційно зернових областях, — вважає генеральний директор російської компанії «Югтранзитсервис». До Херсонського корпункту парламентської газети Кирила Подольського привела стурбованість ситуацією в аграрній галузі, оскільки компанія займається вирощуванням зернових культур на південних землях, зокрема, Бериславського і Великоолександрівського районів Херсонщини, а також займається наступним продажем вирощеної продукції. Заклопотаність співрозмовника викликана останніми документами українського уряду про «репресії» для зернотрейдерів.«
Журналісти покликані першими піклуватися про безпеку країни», — з порога заявив Кирило Олегович. Поки в Україні вирішується питання продавати чи не продавати землю, російський інвестор вкладає гроші в паї херсонських селян. До того ж робить це прозоро і сумлінно, плануючи розширювати географію капіталовкладень. Але інвестор, можна сказати, гадає, а уряд дбає...— Останні постанови про ліцензування і квотування для зернотрейдерів пускають під укіс усі плани. Зриваються контракти на постачання зерна, наші судна пливуть з портів Миколаєва і Южного порожняком. Протягом десяти днів ми чекали, нас годували обіцянками, що незабаром усе вирішиться, у результаті — збитки.
— Ви хочете сказати, що маленька Україна здатна
«робити погоду» у великому світі бізнесу?— Особливістю нинішнього періоду є світове недовироблення продовольчого зерна і пов’язане з цим помітне зростання цін на пшеницю на світовому ринку, а відповідно — і на внутрішньому ринку країни. Зараз найдорожча пшениця у світі за останні 10 років. В України є можливість заробити, адже нині ціна в 1,7 разу вища, ніж торік, а буде й у два рази... Є можливість хліборобам одержати від землі істотну віддачу. Сьогодні зі світового ринку ідуть великі постачальники зернових у зв’язку з тим, що багато країн ці культури направляють на виробництво біопалива. Тому Україна має унікальний шанс завоювати світовий ринок. Тим часом зараз величезна індустрія зупинилася. Стоять порти, завантажені елеватори, простоюють вагони, залізниця зазнає величезних збитків. Хтось встиг завантажитися наполовину і змушений іти назад, щоб не платити штрафи за простій.
— Уряд пояснює зроблені кроки однієї метою: забезпечити продовольчу безпеку країни. До того ж так склалося, що до зернотрейдерів особливої любові ніхто не відчуває...
— Так, зернотрейдерів називають спекулянтами, забуваючи про те, що ці
«спекулянти» вкладають гроші, купуючи зерно, і тим самим стимулюють сільгоспвиробника, дають йому можливість заробити. Адже продати зерно з вигодою нітрохи не легше, ніж виростити його. Уряд говорить про продовольчу безпеку. Але значно більша небезпека — нинішня ситуація, що позначиться на сільгоспвиробнику. На ті гроші, що уже втратили, можна нагодувати все малозабезпечене населення. Адже це копійки, що вводять оплату бідним за хліб. З одного боку придумують програми, як допомогти і субсидіювати, з іншого — такі збитки. Кажу вам чисту правду. Уряд не може цього не розуміти...— Чим для себе ви пояснюєте ситуацію?
— Чесно кажучи, це для нас — несподіванка, загадка. Не хочу думати, що хтось хоче одержати персональні гроші. Але чим тоді пояснити, не знаю. Адже багато солідних компаній принципово підуть з ринку України.
— Як збираєтеся впливати на уряд? На що покладаєте надії?
— На Президента, на пресу насамперед. І певна річ, на здоровий глузд. Адже в Росії, незважаючи на недостатню свободу слова, уряд відкоригував проблему з зерном, хоча зерновий бізнес у Росії — крапля в морі порівняно з нафтовим і погоди економіці не робить. Для України — питання стратегічне. Україна має всі шанси бути світовим лідером у виробництві зерна, у неї є для цього найсприятливіші умови. А нинішня ситуація вдарить по її авторитету: хто захоче мати справу з таким непередбачуваним партнером? Якщо ви хотіли запроваджувати квоти, попередьте заздалегідь, дайте термін. Завдані збитки підштовхнуть у підсумку до того, що компанії звертатимуться до міжнародних судів, що спричинить штрафні санкції для країни. А це удар по економіці, по іміджу, і по сільгоспвиробнику.
Варто відзначити, що дочірнє підприємство однієї з великих російських компаній, засноване в Бериславі Херсонської області, вигідно відрізняється тим, що сільгоспвиробництвом займається всерйоз. За орендовану землю розрахувалися в терміни і сповна, показники врожайності — одні з кращих.
«Ми намагаємося вводити все сучасне в рослинництві, впроваджувати все передове, що є у світі, купуємо найсучаснішу техніку, що дає можливість використовувати її багатофункціонально. Звідси — істотне зниження собівартості виробництва зернових й інших культур. У нас зараз на півдні 50 тисяч гектарів і хочемо взяти удвічі більше, — зазначає Кирило Подольський. — Україна нам завдала клопоту: працювати чи ні?»
