Якщо довіряти висновкам учених, більша частина людства використовує свої фізичні та розумові можливості лише на один відсоток. Мабуть, ця теза справедлива не тільки для людей, а й для деяких країн. Інакше як пояснити, що Україна з її неоціненними природними багатствами, багатющою історико-культурною спадщиною, вигідним географічним розташуванням за рівнем соціально-економічного розвитку відстає від держав, яким набагато менше пощастило зі «стартовими умовами»?

Між тим і вітчизняні, і зарубіжні фахівці запевняють, що є величезні можливості для розвитку. Про це говорили представники бізнесу на міжнародній економічній конференції в Ужгороді. Учасники зібрання — члени УСПП та їхні ділові партнери — дійшли згоди: прикордонне співробітництво може стати початком українського економічного дива. Звичайно, в тому разі, якщо в країні буде створено сприятливі умови для ведення господарської діяльності, удосконалять податкове законодавство, гарантовано захистять права інвесторів.

Саме навколо збереження стимулів для інвесторів точилася основна дискусія конференції. На думку народного депутата, президента УСПП Анатолія Кінаха, в 2005 році було допущено серйозну помилку: без прогнозування наслідків і попередження представників бізнесу скасовано вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку. Закарпаття з його успішними інвестиційними проектами — «Євро кар», «Шкода Авто», «Ядзакі-Україна» тощо — зазнало істотних збитків, пройшло через відплив інвестицій та розчарування західних партнерів.

Сьогодні ситуація дещо виправляється. УСПП виступатиме за повернення стимулів для інвесторів у ВЕЗ та ТПР, в тому числі й на Закарпатті. Водночас явищам корупції та спробам ухилення від сплати податків треба наполегливо протистояти. «Робити це потрібно за принципом «не нашкодь», не зазіхаючи на права чесних інвесторів, які виконують свої зобов’язання. Інвестору, який побудував нові виробництва, створив робочі місця, дав поштовх розвитку території, вчасно сплачував податки, держава має бути лише вдячна», — вважає А. Кінах, висловлюючи позицію всієї промислово-підприємницької спільноти.

На конференції йшлося про інші перешкоди на шляху українського бізнесу. Чільне місце серед них посідають і проблеми прикордонних стосунків: складна і довготривала процедура перетину кордону та перевезення вантажів, заплутана система митних правил. За словами посла України в Словацькій Республіці Інни Огнівець, між прикордонними областями України та Словаччини існує 30 угод про економічну співпрацю, проте через названі негаразди практично всі вони залишаються тільки на папері.

Найприбутковішою галуззю Закарпаття голова Державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля вважає туризм і рекреаційні послуги. Він зазначив, що програму розвитку туристичної інфраструктури України затверджено, але для її реалізації бракує коштів. На його думку, галузь потребує не менш як 25 мільйонів гривень щорічно.

Без постійної копіткої роботи з підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняні підприємства приречені на поразку на світовому просторі. Особливо гостро це відчувається в контексті наближення кордонів ЄС до України, адже глобалізаційні процеси стирають межі між державами. Таку думку висловив президент Української асоціації якості Петро Калита.

На конференції відбулася серйозна розмова про найперспективніші проекти Закарпаття, в реалізації яких мають об’єднатися зусилля держави та приватних інвесторів. Такими проектами є: побудова каскаду з п’яти гідроелектростанцій загальною потужністю 80 МВт, спорудження річкового порту «Тиса», міжнародного терміналу з перевантаження, переробки, зберігання та продажу зерна, відкриття додаткових пунктів пропуску через кордон. Промислово-підприємницька спільнота готова взятися до реалізації цих амбітних проектів, адже цілком усвідомлює ціну втрати від невикористаних можливостей для розвитку економіки, майбутнього країни.