Рука, в яку втиснуто милостиню,не згорнеться в кулак

«Джерелом прискореного зростання рівня життя населення має стати відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. Вкладання в освіту — це наші інвестиції в майбутнє», — відрапортував, представляючи в парламенті проект держбюджету-2007, головний фінансист країни. З такими твердженнями неможливо не погодитися. Однак із оптимістичного прогнозу Миколи Азарова освітяни, хоч як насторожували вуха, почули на свою адресу небагато: лише те, що розміри посадових окладів бюджетників мають зрости за рік на 12,5 відсотка, буде збільшено стипендії студентам та учням професійно-технічних навчальних закладів. А ще — чергові запевнення, що освіта повинна бути реформована, а кількість спеціалістів має перейти в якість. Наприклад, щоб виправити гострий дефіцит фахівців із робітничих спеціальностей, уряд пропонує формувати держзамовлення на базі показників балансу ринку праці та трудових ресурсів.

Вітчизняній науково-інтелектуальній еліті було адресовано лише такий меседж: «принципово новим кроком» Кабмін вважає запропонований у проекті закону підхід для використання коштів на фундаментальні дослідження — їх пропонують фінансувати лише за умови надання створеній при Національної академії наук України експертній раді позитивного висновку про доцільність проведення витрат з кожної наукової розробки.

Точка зору фінансистів — економія коштів. Зокрема, на перший погляд, має привабливий вигляд рішення про обмеження пенсій працюючим пенсіонерам. Справді, у науковій сфері — дві третини завідувачів кафедр університетів та відділів наукових лабораторій — це люди пенсійного віку. Відтак гостро постає проблема омолодження науки і освіти. «Але де заходи стимулювання залучення молоді? — запитує голова Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Катерина Самойлик. — На превеликий жаль, фінансування відповідних молодіжних програм або зменшено, або не змінено. Навіть єдина більш-менш серйозна програма підтримки молодих вчених через Фонд фундаментальних досліджень уже декілька років пробуксовує через мізерне фінансування».

Гасло про євроінтеграцію та збільшення участі в міжнародному науково-технічному співробітництві якось дивно збіглося з тим, що в проекті бюджету вдвічі скорочено відповідну статтю Міністерства освіти і науки. Аналогічно і в науці. До того ж цьогоріч завершується термін дії Закону «Про пріоритетні напрями науки і техніки», комплексу відповідних державних програм. А нового законопроекту немає, як немає і оновлення програм.

Для довідки (за даними Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти).

На 1 липня 2006 року середня зарплата вчителів становила 852 гривні. Понад 21,5 тисячі педагогів перебувають на квартирному обліку, у першому півріччі 2006-го педагогічним працівникам виділено лише 251 квартиру. У стадії незавершеного будівництва перебуває понад 400 загальноосвітніх навчальних закладів. Оснащення загальноосвітніх шкіл комп’ютерними класами становить у середньому 65 відсотків, на селі — близько 40 відсотків. На 75 школярів припадає один комп’ютер. У місті доступ до Інтернету має лише один учень із двохсот, на селі —один із тисячі.

Проект закону про держбюджет-2007 лише до певної міри спрямований на розв’язання актуальних проблем освіти та науки, йдеться у рішенні профільного парламентського комітету. У порівнянні з 2006 роком пропонується збільшити видатки зведеного бюджету на освіту на 17, науку — на 16,4 відсотка. Водночас в обсягах ВВП навіть спостерігається зменшення питомої ваги видатків на освіту (на рівні 6,43 відсотка від ВВП), а фінансування науки залишається майже на тому самому рівні, що й цьогоріч (0,49 відсотка від ВВП). Тоді як за Законом України «Про освіту» держава має забезпечувати асигнування на освіту в розмірі не менш як 10 відсотків національного доходу, а на науку, згідно із Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» — не менш як 1,7 відсотка ВВП.

Неприпустимими, на думку членів комітету, є і норми законопроекту стосовно зупинення дії положень, передбачених горезвісною статтею 57 Закону «Про освіту» (про гарантії держави на встановлення розміру середніх посадових окладів та доплат педагогічним та науково-педагогічним працівникам — на рівні середньої та подвійної зарплати працівників промисловості). Ситуація з рівнем зарплати працівників освіти ускладнюється ще й тим, що в законопроекті не передбачено запровадження ІІ та ІІІ етапів оплати праці на основі єдиної тарифної сітки, про що йшлося ще у держбюджеті-2005 та у домовленостях між Кабміном і профспілками. «За десятирічний термін із часу прийняття базового Закону України «Про освіту» органи державної виконавчої влади так і не спромоглися проявити наполегливість щодо впровадження у життя норм цього закону в повному обсязі, — стверджує Катерина Самойлик. — З року в рік у законі про державний бюджет України зустрічаємо сумновідоме формулювання: «Зупинити на такий-то рік дію тієї чи іншої статті». Тоді як потребують нагального розв’язання безліч проблем: зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, підвезення дітей до школи у сільській місцевості, безоплатне гаряче харчування учнів початкової школи, забезпечення шкіл комп’ютерною технікою та підключення до Інтернету, соціально-економічне становище вчителя».

Із пропозицій Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування до проекту держбюджету-2007. Законом призупиняється механізм виплат заборгованості держави перед освітянами за нездійснені раніше виплати, передбачені ст. 57 Закону «Про освіту» шляхом надання цільових субвенцій з державного бюджету України. Натомість цю суму на 2007 рік включено до розрахункових обсягів дотації вирівнювання. Це штучно підвищує обсяги видатків місцевих бюджетів за делегованими повноваженнями, ускладнює розрахунок дотації вирівнювання та не сприяє відкритості бюджетного процесу.

Варення з мрії

«Мені легко говорити про культурний сегмент у нашому бюджеті, тому що цього сегмента фактично в бюджеті немає», — так відреагував із парламентської трибуни на розроблений урядом проект головного фінансового плану держави голова Комітету Верховної Ради з питань культури Володимир Яворівський. І зацитував два афоризми, що яскраво характеризують становище вітчизняної культури: «Рука, в яку втиснуто милостиню, уже в кулак згорнутися не може» та «Навіть з мрії можна зварити варення, якщо до нього додати цукру і вишень». За словами депутата, витрати на сферу культури в проекті держбюджету-2007 «просто переписано під копірку» з цьогорічного кошторису.

«У проекті фактично немає жодних зрушень. Можливо, є невеликі зміни всередині «культурного бюджету», але загальна сума — 820 млн. грн. так і залишилася», — зазначає В. Яворівський. До «культурної сфери» входить утримання вищих навчальних закладів Мінкультури та його апарату, музеїв, архівів, театрів, заповідників, допомога національним творчим спілкам, підтримка культурологічних видань, кіноконцертна діяльність, проведення фестивалів тощо. Про зростання навіть суто технічних потреб цих установ годі й казати — досить лише згадати про плату за комунальні послуги, потребу підвищення зарплат працівникам культури, які нині ганебно низькі, а близько 25 тисяч чоловік працюють на 0,25—0,75 ставки. А що вже говорити про розвиток, обличчя нації, престиж у світі?

Водночас народний депутат і народна артистка України Валерія Заклунна відзначає як позитив те, що цьогоріч між парламентським комітетом і Першим віце-прем’єром Миколою Азаровим є домовленість визначити пріоритети, переглянувши бюджет на предмет перерозподілу його видатків на культуру. Для цього створено робочу групу, до якої увійшли міністр культури, представники комітету Верховної Ради та Мінфіну.

Із пропозицій Харківської обласної ради до проекту держбюджету-2007. Прогнозний обсяг витрат, обрахований Міністерством фінансів України на 2007 рік на галузь «Культура і мистецтво» для обласного бюджету, становить 26,8 млн. грн. за потреби 47,3 млн. грн. Тільки на фінансову підтримку театрів необхідно 26,3 млн. грн. Обрахованого обсягу витрат галузі вистачає лише на забезпечення 56 відсотків її потреби.

За словами В. Яворівського, комітет пропонує перерозподілити кошти «культурного бюджету», враховуючи реальні потреби та пріоритети: зокрема, істотно зменшити видатки на Київський національний університет культури та мистецтв на користь інших мистецьких вузів, національних творчих спілок, розв’язання проблем заповідника «Києво-Печерська лавра» та спорудження пам’ятника жертвам голодомору. У комітеті також розроблено пропозиції, як збільшити видатки на культуру, дещо «урізавши» фінансування інших сфер. Приміром, зменшити виділені кошти на утримання державного лісового господарства та резиденцій, авіаперевезення високопосадовців, фінансування стаціонарного медичного обслуговування народних депутатів, міністрів та інших чиновників тощо. А основним джерелом покриття всіх додаткових видатків на реалізацію програм гуманітарного характеру парламентський комітет вбачає незапровадження податкових пільг у вільних економічних зонах, що дасть змогу збільшити податкові надходження на суму близько 12 млрд. грн. У комітеті також розроблено пропозиції з податкових пільг для національного кінематографа та книговидавничої галузі, схему обкладання ввізним митом та акцизним збором зарубіжної книжкової продукції.

Розгляд проекту держбюджету-2007 у першому читанні має відбутися у парламенті 20 жовтня. До того часу всі пропозиції від профільних комітетів Верховної Ради опрацьовуватимуть у бюджетному комітеті.