Збіжжя стало невиїзним

До недавно запровадженої квоти, яка обумовлює, що до кінця року обсяги вивезенного за межі країни зерна нового врожаю не повинні перевищувати 1,6 мільйона тонн, заявив заступник міністра агрополітики Петро Вербицький, додасться ще один підготовлений міністерством документ. Згідно з ним у першому півріччі наступного року буде дозволено вивезти на експорт ще 1,8 мільйона тонн збіжжя. Таким чином, вважає Петро Вербицький, вдасться зберегти продовольчу безпеку держави. Адже валовий збір зернових нинішнього сезону, за прогнозами, становитиме 34,7 мільйона тонн — на 2,5 млн. менше, аніж торік. Тим часом уже експортовано 5,5 мільйона тонн збіжжя цьогорічного врожаю. Це на 600 тисяч тонн більше, ніж за аналогічний період 2005-го. А от заготівля хлібних запасів до державних засіків поки що пробуксовує. Водночас необхідно мати 3 млн. тонн насіння, щоб закласти наступний врожай, 14 млн. тонн фуражного зерно для потреб тваринництва. На птахо- та свинокомплексах його запаси становлять лише 25—30 відсотків від потреби. І виробники тваринницької продукції не можуть закупити фураж навіть по 700—800 гривень за тонну, адже зернотрейдери, сподіваючись на подальше підвищення цін, не поспішають реалізувати наявне у них, придбане за значно нижчими цінами, збіжжя на внутрішньому ринку.

На думку першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Віктора Слаути, такі обмеження з боку уряду справді зупинять зростання цін на внутрішньому ринку не лише на хліб, а й на молоко та м’ясо. Хоча міністерству варто було «правила гри» на зерновому ринку встановлювати не зараз, а подбати про це заздалегідь. Тобто запровадження експортних квот декларувати ще до збирання колосових. Уже тоді за структурою посівів було зрозуміло — врожай зернових очікується менший, ніж торік, становитиме 35 мільйонів тонн, або й нижче. Народний депутат зазначив, що якби зернотрейдери не викупили в липні-серпні у аграрників зерно, хай навіть за низькими цінами, по 550 гривень за тонну пшениці третього класу, то селяни не мали б ресурсів ні на копання цукрових буряків, ні на збирання кукурудзи. І в цьому була б винна держава, адже господарства, що взяли кредити, не отримали обіцяного здешевлення банківських відсотків, передбаченого бюджетом-2006.